Корисні екзотичні ягоди і фрукти

Лічі.

Лічі являють собою маленькі фрукти у формі горіха з лускатої ко-журой. Їх колір варіюється від світлого до темно-червоно-ко-ричневого. Біла м'якоть плоду лічі дуже соковита. Вона має кисло-солодкий пряний смак, нагадуючи мускатний виноград. У середині плоду - неїстівне ядро. Виростає даний фрукт в Південній Африці, на острові Мадегаскар, в Таїланді, Ізраїлі та на Маврикії. Для вживання плід лічі треба над-різати біля основи і очистити, як яйце. М'якоть плоду їдять в сирому вигляді. Плоди багаті вітамінами С, В1, В2. Лічі є джерелом калію, маг-ня, фосфору, кальцію, заліза. У 100 грамах фруктів міститься: 0,3 г жиру і 16,8 г уг-леводов. А енергетична цінність со-ответствует 74 ккал.

Карамболь.

Карамбола - це яскраво-жовта або зо-лотістая ягода масою до 200 грам. На карамболі розташовані п'ять «ребер», ви-тягнених уздовж плоду. У поперечному розрізі ягода набуває окреслив-ня п'яти-кінцевої зірки. Плоди мають тонку, ніжну, майже прозору шкірку і водянисту аро-матн м'якоть з приємним кисло-слад-ким смаком. Фрукт вважається стиглим, ес-ли має темно-жовті та коричневі краю. Виростає він в Малайзії, Таїланді, Індонезії, Бразилії, Ізраїлі. Карамболь вживають у їжу в си-ром вигляді або як інгредієнт для фруктових салатів. А також використовується як прекрас-ве прикрасу до будь-якої страви і Кокто-лям. Зберігати карамболь можна при кімнатній темпе-ратурі протягом тижня. Однак не можна зберігати при температурі нижче 5 ° С (у холодильнику). Карамбола містить клітковину, орга-нічних кислоти, мінеральні речовини. Ця ягода є джерелом віта-минов А, С, В1, В2, b-каротину, кальцію і заліза. У 100 грамах м'якоті міститься: 1,2 г білка; 0,5 г жиру; 3,5 вуглеводів. Енер-тична цінність - 23 ккал. Сік стиглих плодів має жароміцн-ніжа дією.

Тамарілло.

Тамарілло на перший погляд схожий на томат, тому його ще називають дре-вовідним томатом. Плід по-критий твердої червоною шкіркою. Ма-коть у нього соковита, жовто-оранжевого кольору з ядерця. Смак - кисло-солодкий з легкою терпкістю. Виростає в Ко-Лумба. Тамарілло можна вживати в їжу в свіжому вигляді. Його шкірка має гіркий смак, тому перед вживанням плід треба очистити. Плоди часто ис-користуються для приготування Мармела-так, желе і маринаду. Зберігають тамарілло при кімнатній температурі протягом 7-10 днів. Фрукт багатий b-каротином, ПРОВІТА-ном А, вітаміном С, фолієвою кислотою, а також речовинами з Р-вітамінною ак-тивностью. Тамарілло містить також вітаміни С, В1 і В2. З мінеральних елементів найбільш високий рівень ка-лія і фосфору. Трохи менше в ньому каль-ція, заліза і магнію. Енергетична цінність: 100 грам фрукта відповідає 240 ккал.

Рамбутани.

Рамбутан являє собою фрукт розміром з каш-тан. За зовнішнім виглядом він нагадує мор-ського їжака. Його поверхня по-крита довгими, червоно-коричневими голками. У білій прозорій м'якоті пло-да знаходиться неїстівна кісточка. Смак плода - освіжаючий, кисло-слад-кий. Рамбутан виростає в Малайзії, Індонезії, Таїланді. Для його вживання треба надрізати м'якоть плоду і очистити від шкірки. М'якоть плоду можна вживати в їжу в све-жем вигляді або використовувати для запро-лення тропічних фруктових сала-тів з додаванням коньяку або лікеру. Зберігають рамбутан протягом декількох днів у холодильнику. Енергетична цінність 100 грамів плода відповідає 74 ккал. У цій кількості м'якоті содер-жится: 0,8 г білка; 0,3 г жиру; 16,8 г вугле-водів. Також плоди рамбутана містять протеїн, кальцій, фосфор, залізо, ні-котіновую і лимонну кислоти. Також в них високий вміст вітамінів групи В і вітаміну С.

Опунції.

Опунция - це ніщо інше, як плід кактуса. Даний плід досить великий, мясіс-тий, соковитий. Він досягає в діаметрі 7-10 сантиметрів. Опунция має бочонкообразную форму і покрита трохи виступаючими над поверхнею шкірки округ-лимі пучками дуже коротких і дрібних колючок. Пучки колючок распо-ложени в шаховому порядку, на одина-ковом відстані один від одного. М'якоть плоду - солодка і освіжаюча. Напоми-нает за смаком соковиту грушу або полуницю. Опунция виростає в Марокко, З-Раїль, Італії, Бразилії, Колумбії, Ек-вадоре. Її плід вживають у їжу в сирому вигляді. Можна розрізати фрукт на дві частини і вичерпати ложкою, або ви-тиснути м'якоть плоду з шкірки зверху вниз. Плоди зберігають при кімнатній тим-пературі 2-3 дні. Енергетична цінність: 100 грам відповідають 36 ккал. У 100 грамах плода міститься: 1 г бел-ка; 0,4 г жиру; 7,1 г вуглеводів. Даний плід багатий вітамінами С, В1, В2, b-каротином. Фрукт має слабітель-ним дією і сприяє виведені-нию шлаків з організму. Також сік плодів опунції має жарознижувальну дію на організм.

МАРАКУЙЯ.

Маракуйя є одним з представників корисних екзотичних ягід і фруктів. Вона ще відома під назва-ням Пейшен («плід пристрасті»). Шкірка стиглого фрукта має жовте забарвлення. Желеподібна соковита м'якоть володіє освіжаючим кисло-солодким смаком і характерним ароматом. Семе-на маракуйи також їстівні. Виростає вона в Колумбії. Для упо-требления фрукт слід розрізати навпіл і ви-шкребти се-мечкі ложеч-кою. Аромат-ву м'якоть можна використовувати в каче-стве інгредієнта для тортів, соусів, фруктових салатів. Зберігають її при кімнат-ної температурі протягом 5-6 днів. Енергетична і харчова цінність: в 100 грамах - 67 ккал; міститься 2,4 г білка; 0,4 г жиру і 13,44 г вуглеводів. Маракуйя є джерелом віта-минов С (15-30 мг / 100 г), PP, В2, кальцію, калію, фосфору і заліза. Володіє ус-покаівающім і легким снодійним дією, знижує кров'яний тиск.

Мангостан.

Мангостан - це кругла ягода, яка досягає діаметра 5-7 сантиметрів. Шкірка у мангостана дуже щільна, забарвлення варіюється від фіолетової до корич-Нево-червоною. У їжу використовується бе-гавкоту соковита м'якоть, що складається з 4-7 сегментів. Освіжаючий, вершковий смак мангостанана вважається найвишуканішим з усіх тропічних плодів. Саме завдяки своєму смаку і аро-мату мангостан отримав звання короля тропічних фруктів. Виростає він в Індонезії, Таїланді, Центральної Аме-рике, в Бразилії. Для вживання треба надрізати тверду шкірку ножем і, вирізавши дахів-ку, зняти її. Сегменти м'якоті розділити, як у часточки мандарина. М'якоть плоду можна вживати в їжу в сирому вигляді або використовувати для приготування фруктових салатів і десертів. Зберігають мангостан в холодильнику протягом 7 днів. Енергетична і харчова цінність: 100 грам = 77 ккал; в них 0,6 г білка; 0,6 г жиру; 17,8 г вуглеводів. Плоди мангостана є-ються джерелом вітаміну В1 і кальцію.

Батат.

Його бульби виростають до 30 сантиметрів завдовжки. Вони соковиті, з тонкої шкіри-цей без вічок і ніжною м'якоттю. Бульби бувають залежно від сорту веретеноподібними або кулястими. Забарвлення може бути білого, рожевого, блідо-зеленою або помаранчевою. На зрізі стебла або розломі бульби виступає молочний сік. Найбільш розвинене вирощування батату в Ізраїлі, Єгипті, США. Бульби батату вживають в їжу си-римі, печеними і вареними, їх долучення-ють в різні каші. З них також готують суфле, чіпси, повидло, пастилу та інші страви. А ще отримують цукор, борошно, спирт і патоку. Мо-лодие стебла і листя батату після вимочування або від-варіванія, удаляюще-го гіркий молочний сік, використовують для салатів. Бульби зберігають у сухому прохолоду-ном місці. Енергетична і харчова цінність наступна: в 100 грамах - 96 ккал. Зрілі бульби містять глюкозу (3-6%), крохмаль (25-30% ваги), мінеральні солі, вітаміни А і В6, каротин, аскорбінову киць-лоту. Особливо багаті каротином сорти з жовтою ма-котью. За вмістом заліза, каль-ція, вуглеводів батат помітно перевершує картопля і його калорійність в півтора рази вище.

ІМБИР.

Корінь імбиру має вигляд круглястих, розташованих переважно в одній площині ку-Сочка. Залежно від способу перед-варітельной підготовки розрізняють два види імбиру. Білий імбир - це вими-тий імбир, очищений від поверхност-ного більш щільного шару. Чорний їм-бірь - що не піддався предваритель-ної обробці. Обидва види висушують на сонці. Чорний імбир в результаті об-ладает більш сильним запахом і більше пекучим смаком. На зламі імбир має світло-жовтий колір в незалежності від виду. Чим старше корінь, тим жовтій він на зламі. Виростає імбир в Бра-зіліі, Австралії, Африці, на Далекому Сході. Імбир підходить для додання своє-образного смаку таким простим і по-вседневно страв, як супи, фарш, фруктові салати, торти, випічка, ма-рінованние огірки, напої. Свіжий імбир застосовують в малих порціях. Для його використання потрібно відрізати шматочок кореня, почистити і нарізна-мовити на дуже тонкі скибочки або нате реть на тертці. Імбир містить фер-мент, що розчиняє жир. Якщо м'ясо по-сипати свіжими скибочками імбиру, воно стає значно м'якше. Зберігають свіжий імбир в холодильнику протягом місяця. Енергетична і харчова цінність: 100 грам кореня відповідає 63 ккал, со-тримає 2,5 г білка і 11 г вуглеводів. Їм-бірь також містить 2-3% ефірних ма-сіл. Вживання зацукрованого Імбі-ря під час або після прийняття їжі стимулює травлення.