Це не капризи, це - хвороба
Навіть опинившись в дуже важкій життєвій ситуації, людина намагається знайти вихід, кажучи собі: "все могло бути куди гірше", "немає лиха без добра, все ще налагодиться" і т.д. У цьому нам допомагають механізми психологічного захисту, які мимоволі включаються до важких ситуаціях. Оскільки життя наша зазвичай складається саме так, як ми її собі передбачаємо і передчуваємо, не дивно, що через деякий час обставини дійсно змінюються на краще. Однак іноді людина залишається пригніченим, повним песимізму навіть тоді, коли важка ситуація вирішилася або взагалі не виникала, і його стан незрозуміло для оточуючих. У цих випадках мова мет вже про хворобливому зниженні настрою, званому депресси-їй і вимагає не просто сочув-наслідком, а лікування.
Депресія - розлад, широко поширене в усіх країнах, шарах суспільства і культурах. Нею страждає приблизно 5% населення-ня в усьому світі. Жінки страждають депресією приблизно в два рази частіше, ніж чоловіки. Початок розлади настро-ення частіше доводиться на вік 30-40 років, у дітей воно зустрічається значно рідше, а у літніх - го-раздо частіше. Приблизно 12% людей протягом свого життя переживають хоча б один епізод депресії, до-Стігала рівня, коли необхід-мо лікування.
На жаль, навіть в економіч-скі розвинених країнах майже полови-на цих людей взагалі не звертає-ся за медичною допомогою - частина з них вважає, що те, що відбувається явтляется психологічною реакцією на життєві труднощі і тому лікар тут не допоможе. Інша частина розцінює свій стан як тілес-ву хворобу, хтось сподівається, що "саме пройде", хтось просто боіт-ся контактів з психіатричної службою. Так чи інакше, але більш ніж в 80% випадків депресивні рас-стройства нерозпізнаються і паці-енти страждають, не отримуючи допомоги. Такий стан справ виглядає Нелі-пим і образливим, тому що, якщо де-Пресс вчасно виявлена, біль шинства цих людей може бути ока-зана швидка і дієва допомога.
Як проявляється депресія
Симптоми її численні, але дуже характерні. Головний симптом депресії - знижений настрій, що сама людина може називати сумом, тугою, пригніченістю, смутком, по-терей інтересу до життя і т.д. Такий стан виникає або взагалі без зовнішнього приводу, або ж після како-го-то неприємної події (сварки з близькими, конфлікту на роботі, бо-лезни члена сім'ї, грошових втрат і т.д.), однак ступінь і продовж-ність зниження настрою го-раздо більш значні.
Незвично і те, що, коли неприят-ні події в житті людини про-ходять або навіть змінюються чимось приємним, настрій не вирівню-ється, приємні події не зна-дять в душі відгуку, не приносять удо-вольствия або навіть посилюють пе -чаль. Почуття це часто ірраціо-нально і не залежить від ступеня жиз-ненной успішності людини. У стані депресії його випробовували, наприклад, вже отримав Світового-ве визнання Джек Лондон, лауреат Нобелівської премії Ернест Хемін-Гуей, російський промисловець-мил-ліонер і меценат Сава Морозов, А.С. Пушкін і Л.Н. Толстой, видаю-щийся американський кіноактор Род Стайгер і один з найбільших полі-тиків XX століття Уїнстон Черчилль.
Наступний характерний симптом депресії - безрадісність, яка проявляється втратою колишніх інтересів і здатності отримувати задоволення від речей або занять, які раніше таке удо-вольство доставляли. Людина жи-вет ніби за інерцією або по необ-хідності, почуває себе спустошений-ним ("як вичавлений лимон"), втрачає мотивацію до роботи і взагалі до со-вершению будь-яких зусиль. Зниження ак-тивності, енергійності, двига-кові загальмованість і підвищена стомлюваність, яких ра-нее не відзначалося. Людина стано-вится малорухливим, бездіяльний-ним, безсилим, багато лежить. При неглибоких депресіях це проявля-ється погіршенням професійної діяльності, при глибоких - проблемою стає виконання да-ж простих побутових обов'язків. Зазвичай діяльні й целеустрем-мленія люди перестають не тільки займатися справами, але навіть стежити за своєю зовнішністю. Важко заста-вить себе встати з ліжка, одягнутися, взяти їжу, зателефонувати і т.д.
Додаткові симптоми
Депресія проявляється також це-лим рядом додаткових симпто-мов. До найбільш частих відносяться знижена самооцінка, ірраціо-нальное почуття провини і втрата уве-ренності в собі. Людина постійно відчуває себе поганим, неспособ-ним, нікчемним, не виправдовую-щим покладених на нього надій. Стає важко приймати рішен-ня - навіть проста профессиональ-ная або побутова завдання виростає в нерозв'язну проблему. Людина постійно відчуває себе виснажений-ним, перевантаженим, заваленим купою справ і обов'язків, з якими-ми вже не в змозі впоратися.
Знижена самооцінка чітко проявляється в мові і невербальному поведінці - людина говорить неуве-ренно, тихим голосом, невиразім-кові, боїться привертати до себе увагу оточуючих, намагається забитися в кут і зайняти якомога менше місця в просторі (по-джати ноги, погляд в пол, уникнення дивитися в очі іншим). У ліжку він часто приймає ембріональну позу, або "позу зародка", - на бо-ку, зігнувшись, склавши руки на гру-ді, з опущеним підборіддям.
Характерний і зовнішній вигляд чоло-століття в стані депресії - блед-ве особа, розширені зіниці, по-тухшій погляд, суха шкіра, опущений-ні плечі, переважання в одязі сірого і чорного кольорів, відсутність косметики і прикрас, неохайний-с- і байдужість до свого поза-шнему увазі. Чим важче депресія, тим виражено ці прояви.
Ще одним характерним симпто-мом депресії є уповільнений-ве, утруднене мислення, сни-ються інтелектуальний продукт-ності. Увага людини розсіяно, йому важко на чомусь зосередитися, простежити хід думки, уло-вить сенс фільму, розповіді або то-го, що говорить співрозмовник. Думок у голові мало, вони, як правило, не-приємного змісту і настирливо крутяться навколо якихось незначи-них дрібниць.
Навіть основні інстинкти в со-стоянні депресії слабшають - пропадають сексуальні почуття, ап-петит, задоволення від їжі, слідом-ствие цього знижується маса тіла. Характерно розлад сну у вигляді ранніх пробуджень - людина про-сипатися на 2-3 години і більше рань-ше звичайного і більше не може ус-ти. Ці ранні ранкові години дуже важкі для нього - сну ні, час тягнеться повільно і немає ощу-щення, що відпочив. І навіть сни не сняться! Нерідко буває, що у дру-рій половині дня або до вечора на-будова дещо поліпшується - виникає бажання щось зробити, зростає активність, з'являється апетит і т.д.
Людина в депресії відчуває цілий ряд неприємних відчуттів з боку внутрішніх органів - біль або здавлення в грудях, сердцебіе-ня, м'язову розбитість, Відчуваючи-ня, що тіло налито свинцевою тя-бляхою, головні болі, нудоту, сухість у роті, насилу піддаються опису неприємні відчуття в голові, животі або кінцівках. Багато тілесні прояви де-депресії пов'язані з посиленням тонусу симпатичного відділу вегетатів-ної нервової системи. Іноді тілес-них проявів депресії так мно-го, що саме вони стають глав-ним змістом скарг пацієнта, і він звертається за допомогою до кар-радіології, невропатолога, гастроенте-рологии та іншим фахівцям, кото-які не знаходять у нього тілесних забо -леваній, що пояснюють скарги. Нарешті, до числа характерних про-явищ депресії відносяться думки про небажання жити - від просто разо-за чари і втоми від життя до виразних суїцидальних планів.
Чому виникає депресія?
Причини виникнення цього розладу інтенсивно вивчаються фахівцями різних областей протягом вже багатьох десятіле-тий. Вони дуже різні і в найбільш загальному вигляді можуть бути розділені на дві групи - причини біологічні (біохімічні, ге-нетической і ін.) І причини психо-логічні (психічні травми, особливості характеру, мислення та поведінки людини, її стосунки з оточуючими і т .буд.).
У біологічному (біохімічн-ському) плані причиною депресивних станів вважають порушення обме-на в мозку речовин - передавачів нервових імпульсів, насамперед серотоніну і норадреналіну. При де-депресії знижується вміст цих речовин в місцях з'єднання нер-вних клітин - синапсах. За наявності відповідних симптомів, методи лікування депресії можуть бути різні - від медикаментозного до психотропної (гіпноз).
Як і при багатьох інших хворобах, схильність депресії у різних людей значно відрізняється - од-ні стійко переносять навіть дуже тя-желие життєві травми, тоді як у інших депресія розвивається за незначного приводу або ж по-загально при повному життєвому благо-отримали. Це пов'язано, ймовірно, з особливостями обміну речовин - нейромедіаторів і гормонів - в головному мозку, а також з наслед-ного-конституційними особ-ностями. Дані генетичних ис-следований показують: чим більше серед кровних родичів осіб, переносили депресію, і чим ближче ступінь споріднення, тим вище у людини ймовірність возникнове-ня цього розладу протягом життя. Однак спадкова схильність є да-далеко не фатально.
Причиною депресії в ряді слу-чаїв стають фактори психологи-етичні - важкі життєві об-стоятельства і втрати: хвороба і смерть коханої людини, втрата колишнього соціального статусу, фі-нансових труднощі, серйозні міжособистісні конфлікти, невдачі в досягненні життєвих цілей і т.д . Важливо зауважити, що до депресії ве-дуть не будь-які неприємні життєві події, а лише ті, які затраг-вают найбільш важливе, істотний-ве в системі життєвих цінностей конкретної людини. Тому одне і те ж подія (наприклад, втрата роботи або вихід на пенсію) може для одного стати причиною жнива-ня і депресії, а для іншого - взагалі не з'являтися травмою.
Похмурі думки небезпечні!
Існує вже доведена тісний взаємозв'язок між нашими почуття-ми і думками. Тому, коли на-будову людини знижується, в го-лові у нього самі по собі виникають помилкові і ірраціональні нега-тивні думки та судження про себе і навколишній (негативні автомати-етичні думки). Для мислення людини в стані депресії харак-Терно кілька ознак:
• негативне ставлення до са-мому собі - людина вважає себе поганим, негідним, ні на що не здатним, збитковим, невиліковно хворим і т.д., причому не тільки на даний момент часу, але і в це-лом по життю;
• негативна інтерпретація свого життя в даний час і свого поточного життєвого досвіду - чоло-століття здається, що навколишній світ і люди навколо несправедливі, пред'являють непомірні требова-ня, зайняті лише тим, що створюють йому нездоланні перешкоди, в будь-яких власних діях, навіть правильних і успішних, бачать лише невдачі і втрати;
• негативне ставлення до влас-ному майбутньому - людина бачить його в похмурому світлі, як нескінченну низку труднощів, провалів і ли-шень.
Всі інші симптоми депресії, відповідно до цієї теорії, пояснюються як наслідок описаних вище порушень. При виниклої таким чином депресії симптомів, методів лікування може бути безліч. Дурні думки ме-няют поведінку людини та її вза-імоотношенія з оточуючими (тобто, наприклад, вважаючи себе ізгоєм, людина дійсно уникає кон-тактів з людьми і страждає від одино-пра). Це в свою чергу веде до подальшого зниження настрою, який породжує ще більше похмурий-ні думки - спіраль депресії все більш і більш розкручується.
Вважається, що до розвитку депресії-сии привертають деякі особистісні особливості людини - підвищена пунктуальність, требо-вательность до себе і постійне НЕ-достаток собою, прагнення до до-сягнення досконалості у всьому, включаючи другорядні деталі. Також до цього призводить монотонна активність, схильність ві-подіти у всьому лише недоліки і від-ріцательно боку, неспособ-ність насолоджуватися повсякденним життям і встановлювати з окружаю-ські теплі і довірчі відно-шення. Звичайно ж, депресія мо-же виникнути і у людей іншого складу, але наявність у характері пере-чисельних рис підвищує подвер-боргованості цього розладу.