Малювання дітей: свобода творчості, розвиток особистості

Навіщо і чому

Одна з найважливіших челове-чеських потреб - залишати-лять свій слід. На самому ран-ньому етапі розвитку суспільства (а вчені довели, що психо-логія дитини перших років життя має багато спільного з психоло-гією представників первобит-них племен) малювання входило в число найважливіших, якщо не священних, дій, відпрацьовано-жающих здатність людей ос-мислівать навколишній світ і передавати свій духовний досвід.

Можливо, це звучить складно і урочисто. Але для вашого крихти малювання дійсно дуже важливий процес. Малювання розвиваю-ет пізнавальну, зорову здібності, дрібну моторику, пам'ять, уяву. Але глав-ное, малювання - один з найперших і доступних способів спільної творчої актив-ності мами і малюка, зона емоційного зближення. Багато проблем «страшного» підліткового періоду ростуть саме з раннього відчуження мами і дитини. Тому з са-мого раннього віку потрібно налаштуватися на те, що малювати дитині потрібно і корисно нітрохи не менше, ніж через якийсь час - читати.

Рисувальний вік

Фізично дитина готова до образотворчої діяльності з 8-9 місяців. У цьому віці дитині можна показати, як йому залишити свій слід. Саме слід, тому що до 2,5 років дитини інтересу-ет більше сам процес, ніж ре-зультат «творчих зусиль». На самому початку малюк може взагалі не звертати уваги на папір, тому що джерело кольору цікавить його набагато більше. Тому й перший малювання дітей - це хаотичні каракулі, черкания або, ще частіше, розмазані плями від усього на світі. Це може бути розлите моло-ко, сік, пюре, варення і навіть бруд. Після року у дитини ме-вується «техніка малювання», він уже може усвідомлено тримати олівець, ручку або пензель, рухи набувають визна-ленний ритм, з'являється дви-гательная орієнтація: на аркуші залишаються лінії то в одному, то в іншому напрямку. Але однорічний малюк поки не вміє пов'язувати зорові образи з малюванням. Тому абсолютно немислимо навчити його зображати навіть найпростіші речі.

Після півтора років кара-пуз починає краще розуміти, що він робить. У цей період всі діти малюють дуже захоплено. Постарайтеся підтримати і направити в потрібне русло його творчі починання. Тут дуже важлива свобода творчості - адже від неї безпосередньо залежить подальший розвиток особистості дитини.

Після двох років ваш малюк черкає вже в межах аркуша, тобто розуміє, що є ка-кая-то межа зображення. У цей період рука йде за гла-зом. Це, звичайно, по-прежне-му каляки-маляки, але здивуй-кові, що дитина намагається озвучити те, що він намалює-вал: «Це бабуся, а це я їм кашу». Він починає розуміти, що речі, явища і наші дейс-твия пов'язані між собою. Од-нако розібрати щось в рисун-ках свого крихти ви зможете тільки після трьох років, коли на-ступає етап впізнавання. Він щось зобразив, запам'ятав і сам дізнався, що це: ось - сонечко, от - машинка. А його зображення-ня поки - крути і квадрати.

Безмежне творчість

Коли малюк з видимим удо-вольствия розмазує пюре по столу, а бруд - по куртці, вашу реакцію на ці дії уявити нескладно. Але для нього ці «ігри порося» - від-криття: залишити свій слід, неважливо де і чому. Щоб на-правити його енергію в творчес-кое русло, треба ретельно під-готуватися.

На чому малювати? Багато батьків не можуть зрозуміти дитячого впертості: чому він розмальований всі стіни і шпалери, а не малює в альбомі? У воз-расте від року до двох ваше чадо ще не розуміє, що таке пре-дели, межі аркуша. І частина малюнка неминуче надає-ся на столі. На запитання «почім-му?» Він відповість: «У мене зайчик втік, він сховався в лісі!» Причина проста: папери не вис-тіло. І це правда. Для двох-річки дуже важливо міняти простір, на якому він малює. Він подумки діє серед изоб-ражает предметів, і для нього вони як би живі, «справжні». Тому розум-но давати для шедеврів ваше-го чада папір великого фор-мату: нехай це буде ватман, старі шпалери - будь-яка доріжка. Простір не обов'язково має бути білим, різнобарв'я-ная папір може викликати у ма-Лиша справжній «творчий прорив».

Як ми «лисицю»

Дитячий малюнок має свою логіку. Типовий малюнок ре-беночка у віці до 3 років - ка-Ракул, серед яких можна виявити зигзаги і округлі лінії. Після півтора років діти починають озвучувати свої чер-кания: це тато пішов на роботу, це лялька танцює. І не лякай-тесь, якщо те, що всього півгодини тому було «татом», тепер уже стало «кішкою». Не намагайтеся-тесь дізнатися, чому все зрадь-лось. Він, малюючи, грає. Містить жаніе малюнка змінилося, по-тому що в уяві він иг-рает вже в іншу гру. Поет-му в малюванні на даному етапі головне - те, що він може при-замислюються зміст своїм ка-Ракул. І найкращий сти-мул для уяви - інтерес близьких: «Ну-ка розкажи, що ти намалював?»

Чи не підказуйте дитину-ку. Збережіть його свободу творчості. Якщо йому складно відразу отве-тить, що він малює, не поспішайте нав'язувати свій шаблон: «Це будиночок». Ви підрізали крила його уяві. Буває, ре-беночек раптом перекреслює або замальовує те, над чим ретельно сопів майже полча-са. А на запитання «чому?» Дає цілком розумну відповідь: «Зай-чик сховався», - або: «Будиночок закрився».

Цікаві казуси випад-ються з кольором. Ви бачите сі-ню пляму, питаєте: «Це що?» І з подивом чуєте відповідь: «Полуниця». Ви починаючи-ете турбуватися. Як дізнатися, що все в порядку? Елементарні-но: дається картинка, де изоб-ражена полуниця. Питаю-ті: «А що це таке?» Він гово-рить: «Ягода, полуниця». Такі колірні парадокси виникають через особливості естетично-кого сприйняття вашого крихти. Можливо, синій - його люби-мий колір, тому йому кажет-ся, що так «красивіше». Або йому давали малювати спочатку, наприклад, тільки ручкою, він просто не помічає інших коль-тов, крім синього, не знає, як ними користуватися. Поступового-але розвивайте колірне вос-прийняття дитини. Ненав'язливо поясніть йому, що деякі речі мають свій визначений-ний колір. Але в той же час через бігайте шаблонів: листя мо-гут бути не тільки зеленими, але й жовтими, небо - не тіль-ко синім, але і сірим, коли йде дощ. В принципі, ма-лиш з нормальним развити-ем розуміє, що сонце - заліз-тое, але якщо раптом воно виявиться у нього іншого кольору, то він дасть логічна відповідь: фарба скінчи-лась, олівець зламався і т.д.

Що стосується діагностики психологічного стану дитини за колірною гамою, то дитячі психологи прийшли до висновку, що до трьох років не нуж-но намагатися аналізувати внут-ренній світ дитини через рису-нок. Складно сказати, чому він вибрав чорний олівець: пото-му що він попався в руки першим або тому що у нього просто був поганий настрій. Надалі ж можна оцінити багато чого, виходячи з малювання дітей - свобода їхньої творчості, розвиток їх особистості. Головне - підходити до питання професійно і не робити поспішних висновків. Будь-який прояв фантазії в малюнках - це добре. Не шукайте патологію там, де нею і не пахне.

Дорослі в дитячому малюнку

Так, дітки малюють захоплено. Але їм складно висловити те, що їх хвилює, за допомогою тих мінімальних изобрази-них навичок, якими вони володіють. У малюків є своя внутрішня естетична критика, вони можуть порвати малюнок, якщо він «не отримав-ся». Дорослі грають огром-ную роль у творчому про-процесі, спрямовуючи, пояснюючи і стимулюючи або, навпаки, назавжди закриваючи своєю ІРО-ніей або окриком двері у світ мистецтва.

ПРАВИЛО №1: Ніколи прямо не критикуйте ри-сунуть дитини. Чи не пред'являй-ті нездійсненних вимог: ча-самі старанно сидіти на місці, малювати акуратно, не бруднитися, не шуміти, розуміти ваші пояс-нення з півслова. Ваша критика назавжди відіб'є в нього бажання що-небудь створювати.

ПРАВИЛО №2: Дитина навряд чи навчиться добре малювати, якщо ви не будете робити це з ним разом. Малюки часто просять що-небудь їм намалювати. Їм подобається дивитися, як з-під руки дорослого з'являються узна-ваемие предмети. Залучайте його в спільну творчість. Можна запитати: «Що ти хочеш, щоб я намалювала?» - «Вазочки». Ви рису-ете вазочку, а потім просите крош-ку намалювати квіточки. Виходить спільна картина. Він починає розуміти, що за допомогою малюнка можна передати все.

ПРАВИЛО №3: Ніколи не займайтеся з малі-шом творчістю, якщо у вас немає настрою. Діти емоційно дуже сприйнятливі: крихітка не бу-де малювати, якщо не відчуває вашої захопленості.

ПРАВИЛО №4: Уникайте штампів. Якщо в дитячому садку попросити хлопців намалювати будиночок, то у всіх він буде стандарт-ним: квадрат, а зверху - трикутник. Зверніть увагу малюка на те, що будиночки бувають різні, тому і малювати їх потрібно по-різному.

ПРАВИЛО №5: Неможливо зберігати всі дитячі малюнки. Проте ніколи не рвіть або Hе викидайте їх у відро для сміття при дитині: поважайте його творчість.

Методики малювання

Для самих маленьких підійде техніка малювання за допомогою ляпок. Наприклад, капнули на аркуш паперу краплю фарби, склали, потім розкрили і подивилися, що вийшло. Потім капнули дві краплі раз-ного кольору - який результат? Для малюка це чарівництво: фарби змішалися, і отримай-лось щось нове. Дозволяй-ті дитині малювати руками.

Дуже цікава техніка малювання за допомогою штам-пов: вмочивши їх у фарбу, по-Скажіть дитині, як з різних фігурок можна скласти образ - квіточка, наприклад. Крім того, познайомте ребе-нічка з елементами аппліка-ції і конструювання: на каракулі приклейте Вире-занний з листівки квіточку, ведмедика, яблуко. Покажіть, що якщо приклеїти вату і рас-фарбувати її фарбами, то може вийти сніг.