Панічна атака: симптоми, прояви, як лікувати

У життєвому сенсі паніка - це страх, сум'яття, раптово охопили людини або відразу багатьох людей і змушують нестримно прагнути уникнути небезпеки. У міжнародній класифікації хвороб панічна атака (епізод, пароксизм тривоги) - це окремий несподіваний безпричинний епізод вираженого дискомфорту, важкої тривоги або страху, який опору-вождается як мінімум чотирма з перерахованих нижче симптомів:

• виражене серцебиття (серце вискакує з грудей);

• пітливість;

• тремтіння;

• відчуття задухи або нестачі віз-духу;

• відчуття задухи;

• біль у грудях;

• неприємні відчуття в області живота;

• запаморочення;

• відчуття оніміння або покаливая-ня;

• озноб або припливи крові до обличчя;

• відчуття нереальності окружаю-щих об'єктів або відособленості від себе самого ("руки стали як чужі");

• страх втратити самоконтроль або позбутися розуму;

• страх смерті.

Ці симптоми розвиваються б-будів, несподівано і досягають піку приблизно за 10 хвилин, поступово згасаючи в межах години. Одна така панічна атака - це ще не хвороба. Дуже багато у своєму житті відчувають хоча б один напад паніки на тлі загально-го здоров'я. Але якщо кількість нападів па-ники сягає чотирьох за місяць, можна говорити про хворобу і ставити діагноз "панічний розстрой-ство".

Вперше про такий діагноз у на-шей країні заговорили психіатри та психотерапевти в 1993-1994 го-дах, коли стали враховувати свій і зарубіжний досвід. При прогресуючому перебігу панічного розладу можна умовно виділити послідовник-ні стадії.

1-а стадія - симптоматично бідна, коли епізод страху опору-вождается менш ніж чотирма симптомами з перерахованих вище.

На 2-й стадії з'являються сім-птоми, звані агорафобією (з грецької agora - велика ба-Зарн площа). Агорафобія - це страх перед тими місцями або ситуаціями, в яких вже були напади паніки (в кінотеатрі, в повному автобусі, за кермом авто-мобіля, на порожньому відкритому про-просторі, навіть у власній квартирі). Це страх опинитися знову у вкрай важкій ситуації, при якій неможливо отримати від когось допомоги.

Третій стадія - іпохондрія. Чоло-вік боїться того, що напад паніки знову повториться (так звана випереджальна тривога), він починає шукати причину панічних атак і насамперед потрапляє до терапії-ту. Починається довгий і частіше без-результатні обстеження у раз-них фахівців: кардіологів, що не-врологов, отоларингологів. Вста-вливаються різноманітні диагно-зи: вегетосудинна або нейро-циркулярна дистонія, пароксизмальна тахікардія, пролапс мі-трального клапана, синдром подразненої товстої кишки, перед-менструальний синдром і т.д. Об-слідування може тривати роками, яка призначається лікування ма-лоеффектівно, а тілесного захв-вання так і не знаходять. Людина з-мук, медицина і лікарі його разо-чарували. Він починає думати, що хворий якимось рідкісним і дуже серйозним захворюванням.

4-я стадія - обмежене фобічні уникнення. Як показуючи-ет практика, перші кілька атак для людини є найстрашнішими. Та міць, з якою па-ника охоплює хворого, заста-вляет його шукати порятунку, викли-вать "швидку", звертатися в прийом-ні покої найближчих лікарень.

При повторенні нападів роз-ється тривога передчуття, коли тільки очікування нової атаки дуже заважає жити і займатися повсе-денними справами. Людина зв'язок-кість виникнення паніки з визна-діленими ситуаціями (перебуван-ня в натовпі при відвідуванні магази-ну, поїздки в метро, в ліфті, очіку-дание в дорожній пробці) і стара-ється їх уникати (ходить пішки, витрачається на таксі , рідко вибирає-ся в магазин).

5-я стадія - обширне фобічні уникнення. Якщо хворий все ще не потрапив до психотерапевта і не отримав необхідної допомоги, йому стає гірше, його поведінка вже схоже на добровільний домашній арешт. Неможливо самостійно сходити в магазин, дістатися до ра-боти, вигуляти собаку, потрібно постійний супровід членів сім'ї. Найсильніший страх ламає весь життєвий уклад, людина ста-новится безпорадним, пригноблений-ним, пригніченим.

Так досягається 6-я стадія - вторинна депресія.

Поширеність панічного розладу, за різними оцінками, сягає 3,5% дорослого населення-ня. Захворювання починається, як правило, до 30 років, найчастіше в під-ростковом віці, хоча у некото яких брало розвивається в більш пізні роки життя. Жінки страждають в 2-3 рази частіше за чоловіків. Є дані про те, що в се-мьях пацієнтів з панічним рас-Стройство це захворювання зустрів чає в 3-6 разів частіше. Якщо стра-дає мама, то її дитина в далекій-Шем має більше шансів забо-леть.

В якості причини панічного розладу розглядаються і генетичні чинники, і приобре-тенние навички тривожного відповіді, і поєднання того й іншого. Існує ряд станів і забо-леваний, які можуть викликати щось подібне панічним атакам, але це не є панічним рас-Стройство. Прийом великої кількості ко-фе, психостимуляторів (амфетамі-ну, кокаїну), наркотичних ве-вин та алкоголю часто викликає панічні симптоми.

Тепер ви багато чого знаєте про панічної атаки, симптомах, прояві - як лікувати повинен, однак, вирішувати фахівець. Ви чітко повинні зрозуміти, на-скільки важлива загальна обізнаний-ність населення, щоб страждаю-щий людина не мучився роками, облягаючи поліклінічні кабіні-ти, а без страху і сорому обра-тился за консультацією до лікаря-пси-хотерапевту.

Психотерапевт, навчений інтергатівному підходу до діагностики панічного розладу, спосо-бен вчасно встановити дійсно-вальний діагноз, призначити ефек-активне лікування, скоротити час хвороби, знизити тяжкість симпто-мов.

Можна позначити ще й філософсько-психологічний погляд на панічний розлад: це забо-Леваном - свого роду підсумок визна-діленого образу або стилю життя людини. Це сигнал про те, що він неправильно живе, щось не так робить.

Умовно життя кожного з нас можна розділити на кілька сфер. Про тілесної складової гово-риться і пишеться багато, можна лише нагадати, що наше тіло потребує-ся в правильному харчуванні, в дозуючих-ванних фізичних навантаженнях, в бе-режнему відношенні, у відпочинку і за-боті. Психологічна (або особиста) со-складова включає сім'ю, атмо-сферу в ній, особливості взаємо-відносин з близькими.

Людям, що переживають Панич-ські атаки, корисно знати кілька правил поведінки під час приставні-па:

• залишайтеся на місці, тому напад не загрожує життю та в будь-якому випадку пройде сам по собі за 10-20 хвилин, зайва суєта і метання лише ухуд-шают самопочуття;

• дихайте якомога повільніше, з паузами (до 10 вдихів за хвилину), т.к. прискорене дихання посилює Треві-гу;

• оточуючим людям слід хаті-гать суєти, спокійно дозволити чоло-століття налагодити повільний ритм нку-ня;

• хоча панічний розлад - це хвороба, в межпріступний пе-од людина не звільняється від відповідальності за успішність соб-ственной життя, роботи, від виконан-ня повсякденних обов'язків.