Насамперед при болю в хребті людини розпитують про те, де він відчуває біль і з чим, на його погляд, пов'язане її виникнення. Отримана таким чином інформація вважається суб'єктивною, оскільки її джерелом є сам хворий. Тому таку інформацію слід підкріпити об'єктивними даними, отриманими за допомогою різних видів медичної діагностики.
Найпростіший і досить ефективний метод полягає у виконанні хворим декількох нескладних дій на зразок ходьби, нахилів, присідань і т. П. (Їх характер залежить від того, в якому місці людина відчуває болю) і паралельному оповіданні про внутрішніх відчуттях. Потім лікар переходить до обмацуванню спини, намагаючись виявити проблемні ділянки: вогнища болю, припухлості, ущільнення і т. П. Заодно він оцінює стан різних груп м'язів, намагаючись виявити ознаки атрофії. Обов'язково перевіряються рефлекси, а також чутливість окремих ділянок тіла, в першу чергу пальців (для цієї мети використовуються легкі дотики, які хворий повинен відчути). Іноді зібраної подібним способом інформації виявляється цілком достатньо, щоб поставити діагноз і розпочати лікування. Однак дуже часто потрібні додаткові дослідження із застосуванням спеціальної медичної апаратури. Як відбувається діагностика запальних захворювань хребта, дізнавайтеся у статті на тему «Діагностика запальних захворювань хребта».
Найчастіше хворого людини для початку відправляють на рентгенограму. Однак далеко не завжди використання рентгенівського апарату буває виправданим для діагностики запальних захворювань хребта. Так, якщо ви відчуваєте сильну коротку біль у попереку (простріл), проходження рентгеноскопії, швидше за все, нічого не дасть. Інші методи апаратної діагностики (такі як магнітно-резонансна томографія і комп'ютерна томографія) теж не завжди бувають ефективними. Дуже часто вони лише демонструють, що міжхребцевий диск зношений. Само по собі подібне явище не можна вважати причиною проблем, оскільки воно часто спостерігається і у тих людей, які на больові відчуття в спині не скаржаться. Використання магнітно-резонансної томографії дозволяє лікареві оцінити ступінь ураження корінцевих нервів і міжхребцевих дисків, а також виявити сліди травм, пухлини, вогнища інфекції та інші проблемні ділянки. Комп'ютерна томографія і її головна відмінність полягає в можливості отримувати тривимірне зображення, що позитивно позначається на точності та ефективності діагностики. Спеціально для дослідження хребта і діагностики запальних захворювань хребта призначені такі методи, як диско і мієлографія, які дозволяють більш точно оцінити стан, в якому знаходяться міжхребетні диски. При мієлографії в спинний канал пацієнта надходить спеціальне контрастно забарвлене речовина, яка концентрується навколо спинного мозку і відходять від нього нервів. Завдяки цьому на рентгенівському знімку чудово видно ті місця, де нерви ущемлені деформованим міжхребцевих диском (так звана грижа диска). Дискографія відрізняється від описаного методу тим, що контрастна речовина вводиться безпосередньо в міжхребцевий диск: якщо він виявиться пошкодженим, то препарат просочиться в навколишній простір, що негайно позначиться на рентгенівському знімку.
Для дослідження м'язів і правильної діагностики захворювань хребта існує техніка, а процедура з її використанням носить назву «електроміографія». Вона призначена для вимірювання слабких електричних розрядів, які постійно відбуваються в м'язах. Використовуючи цю інформацію, можна виявляти вогнища запалення, пухлини і т. П. За допомогою електроміографії також оцінюють стан нервів, зокрема швидкість проходження по ним електричного сигналу. Зазвичай цей метод застосовується при скаргах людини на оніміння або слабкість в кінцівках, причиною чого можуть бути ураження нервових волокон (наприклад, як результат постійного здавлювання хребетним диском). Електроміографія проводиться в два етапи. Спочатку в м'язи людини вводять тонкі голки, за якими подається електричний розряд. Таким способом вдається отримати зображення на екрані спеціального приладу - осцилоскопа. На другому етапі до шкіри прикладаються електроди, через які проходить електричний імпульс. Завдання лікаря полягає в тому, щоб оцінити, з якою швидкістю нерви здатні проводити його. Незважаючи на безсумнівну користь різних методів діагностики, слід бути з ними обережним, тому що під час і після проведення досліджень болі можуть значно посилюватися. Тепер ми знаємо, як проводиться діагностика запальних захворювань хребта.