У чому причина залежностей підлітка і як їх уникнути?

Найголовніше.

Всі причини - лише приводи, всього-на-всього пускові механізми: не спрацює один - підключиться інший. Якщо є, зрозуміло, справжня причина. За великим рахунком, їх всього три:

• Цікавість. Звичайно, не всякому дитині властивий-ни такі його прояви, і якщо одному потрібно непремен-но випробувати і те і це, то інший ні до чого подібного не проявляє інтересу зовсім. Різниця у поглядах на речі породжується відмінністю інтересів. Чим вони масштабніше і здоровіше з самого дитинства, тим менше в підлітковому віці шансів запримітити щось нице і нездоровий-ше. Саме тому юний скрипаль-курець або спорт-змін-наркоман - поняття неіснуючі. Якщо, звичайно, в цих образах не знайшла собі місця друга причина.

• Протест. Його коріння можуть лежати в дитинстві, якщо в ту пору багато заборонялося, якщо батьківський автори-тет нав'язувався, а дитячі прикрощі та радості приймалися до серця не надто близько. Подорослішавши, виховував-ся в таких умовах дитина всіма силами своєї душі прагне отримати давно омріяну свободу бути собою, і тому без оглядки пускається здійснювати все, що визо-вет невдоволення і осуд батьків. Бути може, він прекрасно розуміє згубність своїх вчинків, і кра-соковито-застрашливі опису наслідків йому ні до чого. Просто він, як заведений механізм дитячої іграшки, не зупиниться, поки потенціал цього заводу не вичерпається. І цей бунтарський дух може підживлюватися під впливом таких же вирвалися з лещат дитинства бунтарів. До речі, про впливи. Вони цілком можуть скласти самосто-ності причину, назва якої

• Безвихідність. Її діапазон простирається від примітив-ного «за компанію» (коли бути як все просто хочеться) до більш серйозного «від відчаю» (коли бути як усі - стра-тегиЯ виживання). Сприяє нездоровим впливам з боку не надто міцний зв'язок дитини з будинком. Чим холодніші стосунки в сім'ї, чим менше інтересу до дитини проявляють батьки, тим менше його впевнений-ність, тим слабкіше в ньому почуття власної гідності і тим примітивніше його вміння відстоювати особисті інте-си і ігнорувати не надто симпатичні думки. Без духовної підтримки батьків дитина позбавляється глав-ної складової імунітету проти згаданих соблаз-нів - життєвої позиції оптиміста.

Як запобігти?

Свого роду профілактичні заходи, хоча по суті - просто тактика виховання або, іншими словами, батько-ські обереги від життєвих напастей.

• Сімейні узи. Відчувати їх на собі дитина ні в якому разі не повинен за рахунок жорсткого контролю з боку батьків. Цьому можна протиставити позитив в чис-тому вигляді - з ввічливими проханнями і тактовними наказами замість вимог і повелеваніі, з розумінням і сочув-наслідком, а не осудом, з заохоченнями натомість покарань. Осягнути ази позитивного виховання не надто складно -досить для початку прочитати гарну книгу мудрого ро-дителя (такі видаються!) І не припиняти з цього часу свого батьківського самоосвіти (це цікаво!).

• Свобода бути собою. Вона зароджується тоді, коли ро-дители легко приймають особливості особистості дитини, не критикують і не засуджують, коли дітям дозволено прояв-лять невдоволення і незгоду, а всі прагнення, якими б вони не були неймовірними, заохочуються і підтримай-ваются.

Дуже важливо завжди знахо-дить «золоту середину» - щоб не переступити в об-щении з дитиною межу, де любов і турбота переходять в опіку без кордонів. Там уже передача свободи і відпові-ності за поведінку пов'язана з неувагою і равноду-шіем. Завжди пам'ятайте: поведінка вашої дитини - це його відповідь на ваше ставлення до нього.

• Доступ до інформації. До тієї, яка найбільш наочно демонструє силу впливу нікотину, алкоголю та наркотиків на людський організм. Вона повинна бути вражаючою, але не нав'язливою. Першого легко досягти емоційністю, а щоб виключити друге, варто хаті-гать критичних міркувань і нотацій. Тобто уроки та лекції «на тему» роблять набагато менший ефект, що не-Желі споглядання наочних прикладів, які демонструють-ся якщо не життям, що протікає десь зовсім поруч, то рентгенівськими знімками або музейними експонатами.

Часта помилка роди-телей полягає в тому, що про наркотики, алкоголь, нікотин вони говорять виключно негативне. А при «перевірці» підліток почуває інше, і тоді у нього виникає думка: «Мене обдурили». Пам'ять про отриманий паном задоволенні зберігається неусвідомлено, на фізичному рівні, але він для зберігання інформації найнадійніший.

Важливо надавати чесну інформацію: так, ці речовини приносять задоволення, але людина платить за нього - здоров'ям, стосунками і навіть життям. Роді-телям необхідно бути підготовленими до подібних бесід зі своєю дитиною. Потрібні слова повинні під-казати авторитетні в подібних питаннях люди - педагоги і психологи, а також ті, кому дозволяє це зробити особистий позитивний досвід.

• Сила авторитету і особистий приклад. Без них всі інші обереги втрачають чинність. І хоч би переконливо, на ваш погляд, ні звучали з ваших же вуст слова про те, як однаж-ди якась кінь загинула від краплі нікотину, вони залишаться просто словами, якщо самі ви курите.

Як уникнути помилок?

Є дії, вчинення яких не тільки не дає по-ложітельних результатів, а й погіршує становище. Ось са-мі небезпечні з них:

• Безпідставні звинувачення. Часто дорослі без осно-ваний вимовляють на адресу підлітків щось на зразок: «Не-бось, куриш вже нишком». Почути таке від батьків дитині не просто прикро. У книзі Джона Грея «Діти з небес» згадується лінія поколінь - невидима, ус-ловний прийнята риса, над якою в нормі розташовують-ся батьки, залишаючи дітям місце внизу - під лінією. Така ієрархія дає можливість молодшим поколінням безперешкодно під'єднуватися до духовних ресурсів старших і вільно розвивати в собі якості, необ-хідні для повноцінного життя. Варто тільки батькам порушити цю ієрархію своїм неправильною поведінкою-ем по відношенню до дитини - і вже вони опиняються під лінією. Дитина ж займає їхнє місце, тобто, по сущес-тву, стає самому собі батьком, але ... При цьому він вимушено мине багато важливих етапи свого раз-витку. Не можна сказати, що це завадить йому жити даль-ше, але занадто багато чого в цьому житті йому все ж таки буде не вистачати. Самотність душі, незважаючи на море друзів навколо, - хіба не надто висока ціна почутої фрази?

Звинувачення дитини - це теж беспо-койство, тривога про нього, але як по-різному сприймаються-ються їм перше і друге! Будьте щирими зі своєю дитиною, навчитеся говорити з ним за допомогою почуттів - надавайте вимовляють словами більше значення.

Досить поширена помилка батьків - заборони і позбавлення. Покарання повністю знищує бажання не тільки співпрацювати з батьками, але і спілкуватися з ними взагалі. Адже з мами і тата, кото-які повинні бути турботливими і терплячими, вони раптом