Проблема сім'ї у вихованні дітей існувала завжди. Ще у вісімнадцятому столітті була написана чудова книга "Батьки і Діти", де вже тоді, І. С. Тургенєвим розглядалася проблема різниці поколінь.Тому батьки часто замислюються - як же правильно виховувати своїх дітей? А діти в свою чергу замислюються, як же вести себе так, щоб це подобалося батькам і оточуючого їх суспільству?
Проблем сім'ї у вихованні дітей і зараз приділяється багато уваги. У науці (педагогіці) прийнято розділяти типи виховання на групи. Ось основні з них:
Диктат - це така система виховання дітей, при якій ініціатива "управління" дитиною переходить одному-двом членам сім'ї. Причому повністю. Це як би така "сімейна абсолютна монархія". При цьому багато залежить від сили характеру дитини. Якщо він виявиться сильним, то підсумком такого виховання стане сильна реакція опору, заперечення батькам. Якщо ж характер виявиться слабким, то буде повне придушення власних бажань дитини. Він стане замкнутим, і з'явиться почуття відчуження.
Гіперопіка - з назви зрозуміло, що це така система, при якій батьки намагаються повністю догодити примхам дитини. Така дитина може вирости самовдоволеним, гордим і навіть егоїстичним. При слабкому характері у нього може з'явитися відчуття безпорадності у світі, або ж навпаки, бажання швидше позбудеться від опіки батьків, що теж дуже погано вплине на майбутнє життя.
Невтручання - на мій погляд, не найгірша система, звичайно, варто користуватися їй з розумом. Всі рішення і відповідальність переходять дитині. А він за допомогою проб і помилок повинен сам розуміти, що правильно, а що ні. Це дає дитині зовсім непоганий життєвий досвід, який дуже знадобиться у самостійному житті. Але варто розуміти, що чинити так - ризикувати моральними цінностями дитини. Він може просто заплутатися, втратити справжні ідеали.
Співробітництво - безперечно, найправильніший варіант стосунків у сім'ї. Тут всі один одному допомагають, і знаходяться переважно разом, що вкрай важливо для дітей. Свята, заходи, походи, прогулянки, культурні вечори - все робиться разом. Дитина може отримати допомогу, коли йому буде потрібно, тому що рука батьків завжди поруч.
Але тут ви запитаєте: - "У чому тоді проблема? Відповідь на найважливіше питання є. Треба якомога більше часу проводити разом, і допомагати один одному ..."
Все це звичайно так, але далеко не всі можуть дотримуватися саме співробітництва. Проблеми сім'ї найчастіше починаються з самих батьків. І в більшості випадків у мами і тата є розбіжності. Наприклад, батько хоче, щоб його син був мужнім, твердим характером, тому постійно звертається з ним строго. Дитині діватися нікуди, він намагається знайти розуміння у мами. Мама, як більш чуйна, завжди пожаліє сина. І тут вже з'явилася велика проблема - хлопчик думає, що тато поганий, а мама хороша. Від цього батько сердиться ще більше. Він розуміє, що його значення в сім'ї, як вихователя втрачається, і тут можуть початися сварки між батьками. Дитина, бачачи це, може подумати, що це він причина цих сор. Тут можуть бути розлади психіки.
Розбіжності серед батьків також можливо при розбіжностях у виховному досвіді. Деякі батьки виховують своїх дітей точно так само, як і виховували їх свої батьки. Деякі навпаки, розуміючи, що їх виховували не кращим способом, вибирають іншу систему.
Батьки можуть бути просто різними за характером. Найчастіше батько, суворий і прискіпливий, а мати м'яка і чутлива. Це відразу несе розбалансування пріоритетів дитини до батьків.
Що ж несуть ці розбіжності між батьками? Які проблеми можуть принести проблеми сім'ї у вихованні дітей? Тут знову ж таки все залежить від характеру дитини. В одному випадку може підвищитися рівень тривожності - через постійне очікування покарання або поблажливості. В іншому випадку дитина може користуватися цим. Коли батько строгий, і карає його, дитина йде до матері і шукає у неї втішного подарунка, цукерки або просто уваги.
Наслідки цих розбіжностей, звичайно, сильно відрізняються на психічному стані дитини. Тут йому випадає дуже важка роль, вибирати як себе вести, щоб догоджати одному з батьків, яких він любить однаково.
І як же бути батькам у вихованні дітей? Перше. Ніколи не потрібно з'ясовувати стосунки на очах у дитини. Не потрібно відстоювати свою точку зору непристойно. Це ж сім'я, можна і поступатися один одному.
Друге. Варто поговорити про цю проблему. Поговорити, повністю вислухавши один одного. У спокійній, приємній обстановці з чаєм ... Я думаю вихід можна знайти завжди. Варто лише трохи повірити один одному. І ще, немає правильної системи виховання. Є та, яка Вам підходить найбільше. Потрібно лише знайти її. Успіхів Вам.