Проблема дітей, які позбавлені батьківського піклування, є однією з основних в нашій країні. Ні для кого не секрет, що виховання дітей сиріт в умовах дитячих будинків часто залишає бажати кращого. Діти, які ростуть в таких установах, найчастіше є недостатньо освіченими і мають безліч психологічних відхилень. Такої ситуації сприяють і погані умови утримання, і відсутність спеціально навчених педагогів, які могли б використовувати певні методики для навчання і виховання таких дітей.
Виховання дітей сиріт в умовах дитячих будинків є складним процесом, про який не завжди замислюються педагоги, які вибирають роботу саме в таких установах. Для того щоб навчати і виховувати таких дітей, необхідно набагато більше знань, кваліфікованості, терпіння і розуміння, ніж для навчання дітей у звичайній школі. Для того щоб зрозуміти, яким має бути виховання, необхідно хоча б трохи розібратися в основних причинах низької навченості і відсутності правильної соціалізації у таких дітей.
Різні віку в одній групі
Ні для кого не секрет, що дуже часто сиріт різного віку збирають в одну групу для навчання. Результатом такої освіти діти навіть не завжди повністю знають алфавіт і вміють читати, не кажучи вже про інші навичках. Тому педагогам, які працюють з дітьми в умовах дитячого будинку, необхідно пам'ятати про те, що хлопцям не можна читати урок, як це відбувається у звичайних школах - для всього класу. Тут необхідний індивідуальний підхід. На жаль, ще не розроблені спеціальні методики викладання саме для дитячого будинку, але педагоги завжди можуть змінювати вже існуючі методології, підганяючи їх саме під ситуацію, яка складається в певному класі. У багатьох сиріт спостерігаються проблеми з розвитком пам'яті, мислення та навченості. Відповідно, якщо педагог бачить, що у групи приблизно однакові прогалини в знаннях і уміннях, він може використовувати одну методику для дітей різного віку. Але у випадку коли в класі спостерігається різний рівень розвитку, учнів потрібно ділити не за віком, а саме по їх умінням і навичкам. Багато педагогів роблять помилку, починаючи підтягувати слабких і тим самими не дають можливості розвиватися більш здатним учням, оскільки їм доводиться виконувати завдання нижче свого рівня знань. Для таких дітей необхідно спеціально розробляти свої завдання і вправи, щоб вони могли розбиратися з ними, в той час як викладач займається з більш слабкою групою учнів.
Психологічні дослідження
Також педагогам, які працюють в умовах дитячого будинку, потрібно розуміти про те, що вони повинні бути не тільки вчителями, а й психологами. Саме тому викладачам, які працюють в дитячих будинках, радять постійно проводити різні психологічні тести, які можуть виявити причини порушень у дітей і допомагають підготувати плани занять, які зможуть розвивати кожної дитини, відповідно до його можливостями, знаннями та вміннями.
Роль викладача
Вчителі, які працюють в дитячих будинках повинні розуміти, що їх роль дуже важлива в житті кожного учня, оскільки вони отримують виховання саме від тих, хто їм викладає. Діти, позбавлені батьківського піклування, отримують набагато менше тепла, розуміння, співчуття і ласки, ніж їх однолітки з благополучних сімей. Саме тому педагогу потрібно не тільки вчити дитину, але і бути терплячим до нього, намагатися його зрозуміти і показати, що його доля дійсно не байдужа. Звичайно ж, діти, які з самого дитинства не знають батьків і потрапляють у дитячі будинки з вулиці, мають складні характери та психологічні проблеми. Але при індивідуальному підході до кожного, використанні сучасних методологій і, що найважливіше, щирому бажанні педагога допомогти і зрозуміти, такі хлопці можуть отримати хороші знання, позбутися своїх проблем і спокійно соціалізуватися в суспільстві.