Програми за участю Світлани Ходченкової завжди користуються успіхом. Тим цікавіше дізнатися подробиці життя цієї чудової дівчини «з перших рук». Краса і талант - вірні супутники актриси Світлани Ходченкової. А якщо при-бавить до всього успішну кар'єру, яку Світлана робить в кіно, то напів-чім не зірок-ве марнославство, оку-танное мішурою слави і блиску, а максимум доброти та щирості.
Світлана Ходченкова - про красу.
У мене світло-круглі волосся від природи. Мені дуже пощастило з гена-ми, у мене світловолосі і мама, і тато. Тому мені ніколи не доводилося під-крашівать волосся. Та й вооб-ще, свій колір волосся я б ні за що не змінила. Брюнеткою, наприклад, бути ніколи не хотілося. Слава Богу, мені не часто доводиться сли-шать визначення «блондинка» на свою адресу. Але якщо і чую, то це визначення мене швидше забавляє. Я дуже люблю анекдоти про блонди-нок. Адже вважається, що блондинка - це не тільки колір волосся, але ще й певні риси характеру. Все залежить від того, натураль-ная чи блондинка. Напевно, пофарбовані перекисом водню дівчата мають певним складом розуму. А натуральна блондинка - це скоріше діагноз.
Я вже звикла до неймовірно довгим і красивим волоссю. Тепер не розумію, як можна без них жити. Але за ними доводиться доглядати. Адже все залежить від бажання: можна висушити волосся за три години, а можна за пятнад-цять хвилин. Але, головне, ніколи не сушити волосся феном. У мене в цьому питанні є свій маленький секрет. Ділюся: мокре волосся треба тихенько смикати, дуже акура-ратно, так як у вологому стані волосся легко травмуються. А ось маски для волосся по «бабусиним рецеп-там» я не роблю. У мене тільки професійна косметика. Зараз у мене просто не вистачає часу на «бабусині рецепти». Раніше робила маски з хліба, жовток з медом і все інше. Але і волосся тоді коротше були. А з такої довжини змити доморослу маску практи-но неможливо. Тому зараз я просто наношу про-професійної маску на 3-5 хвилин - і готово.
Я не часто користуюся деко-ративной косметикою для обличчя. Хоча дуже люблю купувати кра-сиві баночки. Але вони так і лежать удома. Я рідко фарбуюся, адже на зйомках вистачає гриму. Пам'ятаю, школу оканчі-вала, мама забороняла пользо-тися косметикою, навіть рес-нички фарбувати на дискотеку! А почала користуватися косметикою, напевно, коли пішла в модельну школу. Розбестив мене модельний бізнес, але тільки в плані косметики. Я ходила по подіуму, але не стала робити кар'єру моделі. Працювала в Росії, в Парижі, в Японії. Найбільше сподобалося в Японії. Там цей бізнес знахо-диться на дуже високому рів-ні. Але пішла, бо справа пішла до другого змістом слова «розбестив», і я вирішила поставити крапку. До речі, за кордон мама відпускала працювати абсолютно спокійно, а ось тато ... Він був єдність-ний проти: ми давно не жили разом, але так як я була неповнолітня, мені потрібна була довіреність від тата на виїзд за кордон. Довелося, незважаючи на його заборону, дове-ренность купити. Ну, а що ?! Я не перша і не остання це зробила. Правда, вже через три тижні я дзвонила додому мамі і плака-ла, так сильно хотілося назад.
Я люблю спортивну, про-просту одяг. У цьому одязі я відчуваю себе комфортніше. Вона повинна бути без нальоту гламурності, без блискіток і бісе-ра. Джинси, спідниці (Не міні, звичайно). Хоча на прем'єрі фільму «Нульовий кілометр» я була в мікро-шортах. Це іноді можна, а так для мене головне - комфорт і зручність. Модні бренди мене, без сумніву, цікавлять. Але мені не подобається, коли назва-ня фірми написано на одязі великими буквами. Мені подобаються гарні, качествен-ні речі.
Світлана Ходченкова - про творчість.
У мене зараз дуже насичений графік кінозйомок. На щастя, мені вдається підтримувати себе в прекрасній формі. Я ходжу у фітнес-клуб. Після фільму «Нульовий кілометр» просто захворіла танцями. Балет, стриптиз-денс. Роздягання ніяких немає, але самі рухи, сам танець - шалено красиво! Чоловіків, природно, в зал не впуску-ють. Табличка висить на дверях: «Тільки для жінок!» Головне, чоловікові моя затія з танцями подобається! Правда, для нього я ще не танцювала. Сказала, що до потрібної ста-дии поки не дійшла.
Вже вийшов фільм «Реальний тато» з Михайлом Пореченковим. Там я граю вчительку його дітей, в яку він, природно, закохається. Це дуже цікава історія, і персонаж у мене в цьому фільмі цікавий. Це друга комедія з моїм навчаючи-стием, до цього я грала подат-кового інспектора в комедії «Чотири таксисти і собака», у другій частині теж було дуже смішно. А зараз я задіяна у виробництві двох картин. «В гостях у скель-ки» і «Тихе сімейне життя» сюжети цих картин поки таємниця, можу сказати, що в обох проектах у мене головна роль, і працювати над цими персонажами шалено прият-а й цікаво.
Після зйомок буває таке відчуття, що десь не дотягнула, що не Дої-граль, не зробила те, що треба було. Їдеш додому зі страшною депресією, дума-їж: «Я нічого не можу, нічого не вмію!» Насправді, це просто самоїдство. Чоловік уве-ряется: «Свєта, все нормально, все в порядку!» А ти ніби не чуєш його і продолжа-їж себе пиляти.
Після фільму «Благословіть жінку» мені вдалося сильно схуднути. Але я худла абсолютно есте-тиментом чином. Люди, які давно мене не вигляді-ли, при зустрічі весь час запитують: «Свєта, а як же дієта?» А я моторошна ласун, я не можу відмовити собі в тірамісу, а частіше в двох! Багато мені не вірять, але зараз я навіть поправитися не можу. У мене закінчилися зйомки в Польщі, де з горем навпіл я набрала три кілограми.
Я перепробувала чимало разів-них професій. Була менед-Жером в комп'ютерному сало-ні, вчилася в інституті на маркетолога і збиралася працювати за професією. Потім навчалася в Інституті світової економіки і інформатіза-ції. А потім просто зрозуміла, що це не моє. Все кинула і пішла в Щукінське училище. Закінчити - закінчила, тільки от диплом не змогла полу-чить. Під час іспитів ми якраз працювали над другим фільмом Станіслава Говорухіна, і я просто физи-но не могла встигнути на іспит. Сподіваюся отримати свій диплом. У мене немає строгих планів на майбутнє. У мене взагалі немає пла-нів. Це завжди так сіюм-Нутной, так спонтанно. З'являється якийсь проект, і якщо він мене цікавить, я починаю працювати над ним.
Побажання від Світлани Ходченкової.
На закінчення, бажаю всім дівчатам, щоб вони вміли, а значить, вчилися вуха-живать за собою. Потрібно читати, потрібно розбиратися у всьому. І нехай не всі поради застосовні в житті, потрібно обов'язково знати, що вам йде, а що ні, щоб потім не було боляче за безцільно прожиті роки.
Завдяки багатьом програмам за участю Світлани Ходченкової ми можемо стежити за творчими успіхами талановитої актриси і чудової людини.