Відпустка для нього - це стрес. Як, втім, і читання книг, зустрічі з друзями, спілкування з родиною. Для нього життя - це робота, робота і ще раз робота ... Що ж таке синдром трудоголіка - професійне згорання або щира відданість своїй справі?
ХТО ДО СМЕРТІ ПРАЦЮЄ
У нас слово «трудоголік» звучить як комплімент. Під ним подра-зумевается сумлінну робіт-ник, який не зважає з часом і витратою сил. Насправді між працьовитим співробітником і трудоголіком існує біль-Шая різниця. Людина, що віддає багато сил роботі, завжди бачить мету і прагне до кінцевого результату. Для людини з синдромом трудоголіка важливий процес. Як тільки робота наближається до кінця, у нього починається занепокоєння, він шукає, в яку б справу знову оку-нуться з головою. Якщо для трудолю-бівого співробітника робота лише частина життя, то для трудоголіка це спосіб заповнення часу.
На прагматичному Заході і мудрому Сході вже зрозуміли небезпеку трудоголізму. «Жити тільки робо-тій - небезпечно для здоров'я», - провезення-наголошувала Міністерство праці Японії на початку 1990-х років, коли клерки почали в буквальному сенсі вмирати на роботі - від інфарктів, інсультів, серцевої недостатності.
ЦЕ ДІАГНОЗ
Сьогодні трудоголізм - це діагноз. І ось його основні симптоми.
1. Людина перебуває в постійному стресі, навантажуючи себе роботою біль-ше і більше. Всі проблеми, возника-ющие в офісі, він приймає так близ-ко до серця, наче від цього залежить його життя - в прямому сенсі.
2. Для трудоголіка не існує вільних вечорів, вихідних, свят-ників. Це просто ще одна воз-можность попрацювати, «коли ніщо не відволікає».
3. «Маніяки праці» стають черст-вимі, егоїстичними по відношенню до близьких. Їхні проблеми здаються трудоголікам дрібними і викликають тільки роздратування. А що неминуче виникають через це конфлікти в сім'ї - ще один привід зануритися в роботу.
4. З життя трудоголіка зникають книги, фільми, прогулянки, зустрічі з друзями - все це він вважає бес-смьіслени тратою часу.
«Загнаного коня ...»
Трудитися менше «прокляті капі-талист» закликають не з гуманізму. Вони прорахували: людина, працюю-щий на знос, невигідний. Через біль-ших перевантажень у нього часто бувають нервові зриви, а постійний стрес, у який він себе заганяє, тягне за собою професійне згорання і веде до хронічних захворювань.
Крім того, трудоголік часто рев-ниво відноситься до визнання своїх заслуг, ображається, коли його завзяття не зазначає начальство, обурюється, якщо хтось намагається його перевіряти, контролювати. Все це створює знервовану атмосферу в колективі.
Ще гірше, коли синдром трудоголіка - у начальника. Він мучить підлеглих дріб'язковою опікою і регламентацією кожного кроку. Якщо співробітник йде додому в належний час, керуй-тель ніколи не дасть йому премію або надбавку до зарплати, оскільки вва-тане його ледарем. У такого начальника буває велика плинність кадрів, оскільки далеко не всі люди можуть і хочуть жити тільки роботою.
У трудоголіка змінюється навіть ха-рактер сп'яніння. Якщо більшість людей, випивши вина в компанії, доб-майорять, починають веселитися, то «трудо-вої маніяк» стає агресивним, шукає конфліктів.
СИНДРОМ ВІДПУСТКИ
Влітку журнали часто публікують забавні фотографії: сидить на пля-ж людина, втупившись у ноутбук, і дзвонить по двох мобільних телефонів відразу. Насправді це зовсім не смішно. Таким чином, проявля-ється захист людини від «синдрому літньої відпустки».
Трудоголізм схожа на наркоманію, в усякому разі, механізм схожий. Людина, що отримав задоволення від відмінно виконаної роботи, хо-чет випробовувати цю ейфорію знову і знову. Якщо подібного відчуття ра-дости він не знаходить ні в чому іншому, крім як у своїй професії, він усі-ливает темп, збільшує навантаження. Постійна зайнятість, затребуваний-ність приносить «наркоману від праці» справжній кайф.
Якщо людина раптом позбавляється всього цього, він реально відчуває «лом-ку». Опинитися після скаженої трудо-вої гонки лежачим на пляжі все рав-но що різко загальмувати на швидкості 160 кілометрів на годину. У трудоголіка виникають депресія, дратівливість, відчуття порожнечі і нікчему-ності. Щоб цього не сталося, людям, зацикленим на роботі, треба готуватися до відпустки заздалегідь.
БУНГАЛО В ОФІСІ
Для початку знайдіть для себе який-небудь заспокійливий пейзаж: бунгало на березі океану, сонячний пляж, вузькі вулички середньовічного європейського міста - і помістіть цю картинку у себе на робочому столі або зробіть заставкою на комп'ютерах тере. Кожен раз, коли ваш погляд падатиме на неї, в голові стане виникати думка: «Як же там хоро-шо! Пора у відпустку! »
Людині з синдромом трудоголіка професійне згорання не дає можливості перестати метушитися, зупинити біг думок. Спробуйте потренуватися. За тиждень до відпусто-ска хоча б раз на день проробляйте таку процедуру: сядьте в крісло і 5-10 хвилин залишайтеся в ньому спо-койне, нічого не роблячи: не думаючи, не читаючи, не розмовляючи. Тим, хто робо-тане по 12-14 годин, це дається дуже важко. Але такі тайм-аути - «інве-стіціі» в майбутній відпустку.
За тиждень або раніше зателефонуйте клієнтам і партнерам, скажіть, що йдете у відпустку. Повідомте, до кого вони можуть звернутися в ваше відсутність про-ствие. Обговоріть з начальником, мо-же ваша робота почекати пару тижнів, або потрібно підшукати когось, хто буде її виконувати.
НЕ З «аськи», А З «АСЕЙ»
Як би ви не втомилися, у відпустку орга-тельно треба їхати - з того міста, де ви живете і працюєте. Інакше у вас буде спокуса включити когось пьютер, подивитися пошту, поговорити з колегами в «асьці». Ви й самі не помітите, як вас знову втягне у вашу дорогоцінну роботу.
Якщо протягом року ви намоталося по відрядженнях і літаки бачити не можете, вирушайте у відпустку на поїзді або автомобілі. Ні в якому разі не беріть з собою ноутбук: речі мають здатність налаштовувати нас на те, що вони уособлюють. Бачите купальник, солом'яну капелюхів-ку, келих з освіжаючим коктейлем - виникають при-ятние асоціації з відпусткою. Дивіться на офісну оргтехніку - внутрішньо збираєтеся і настроюєтеся на роботу. У разі якщо вам терміново потрібно буде про-дивитися електронну пошту, ви зможете це зробити в інтернет-салоні, які є зараз в будь-якому біль-шом місті.
Складніше з мобільним телефоном. Якщо його номер відомий вашим колегам і діловим партнерам, то ви змушені будете у відпустці вирішувати робочі проблеми. Незважаючи на попередження, що ви їдете у відпустку, хто-небудь обов'язково «прорветься», тому що це питання без вас ну ніяк не можна вирішити. Деякі люди, вирушаючи на відпочинок, надходять так: купують інший номер і повідомляють його тільки тим, хто має право беспо-коіть їх лише в екстреному випадку.
Найважче - переключити себе з шаленого ритму, в якому ви жили останнім часом, на більш повільний, розслаблений. Як не дивно, в цьому допомагає читання класики. Візьміть з собою не детектив у стилі екшн, а Тургенєва або Толстого. Неквапливе оповідання, докладні описи, повільний розвиток сюжету - все налаштовує на умиротворення і спокій.
ОБМАНУТИ СЕБЕ
Трудоголік, який вирішив піти у відпустку, часто думає: «Буду тільки спати і лежати на піску як труп». Але як раз так розслабитися йому і не вдається. Тому перші дні треба максимально структурувати і заповнити їх нібито не-обхідних справами. Так ви обдурите себе, і організм не буде відчувати «ломку».
Якщо ви начальник і втомилися приймати рішення, брати відповідальність на себе, доручіть організувати ваш відпустку турфірмі. Нехай вас кудись везуть, ведуть, розваж-кают, опускають під воду, піднімають у гори. Плавайте до знемоги, щоб скинути нервове напруження. Хо-дитя на процедури, де вас будуть масажувати, розслабляти.
Якщо на роботі ви лише виконуєте чужі рішення, вам краще піти в похід, випробувати екстрема