Доак тільки ви станете мамою, на вас неодмінно обрушиться лавина зауважень і коментарів з боку самих різних «компетентний» порадників з питань виховання вашого малюка. І щоб не потонути в потоці всевоз-мужніх рад інших людей, по-намагайтеся виробити правильну систему поведінки і спілкування з ними. Про те, які вас можуть очікувати зовет сторонніх про виховання вашої дитини і як на них реагувати, і поговоримо.
Якщо радять родичі
Для початку потрібно визначити ступінь важливості новоявлен-ного порадника для вас і вашої родини. Безумовно, і ваша мама, і свекруха захочуть брати участь у вихованні малюка. Для них він кровиночка, спадкоємець. По-цьому під онуків нерідко хочеться вкласти те, що не було вкладено в дітей в силу браку часу і досвіду. Значить, до порад бабусь варто прислухатися! Правда, якщо вони діаметрально протилежні - будуть неминучі проблеми. Доведеться проявити наполегливість по відношенню як мінімум однієї із сторін. Інакше ви загрузнете в стресах, поринете в них своєї дитини, і врешті-решт зляжете з нападом глибокої депресії.
Багато представників старшого покоління не довіряють сучасним лікарям і середовищ ствам догляду за дитиною (напри-мер, підгузникам). Але все одно уважно вислухайте їх до-води і пообіцяйте обговорити це з вашим лікарем. Як правило, та-ким бабусям хочеться, щоб їх вислухали. Так покажіть їм, на-скільки вам важливо їх думку, як сильно ви їх поважаєте. Якщо ви не живете разом, вам нічого не коштуватиме вчинити по-своєму. Намагайтеся спокійно реагувати на поради, і тоді конфлікт буде погашений, не встигнувши розгорітися.
Якщо свекруха постійно третини-рует вас спогадами на тему «Коли я була молодою мамою, то все встигала, а в тебе в будинку не прибрано й чоловік не годовані» - не звалювати вирішення проблеми на себе одну, дійте спільно. Наприклад, попросіть свекруха погуляти з малюком, щоб ви встигли навести вдома порядок і приготувати вечерю. Або зробіть навпаки - почастуєте свекруха чимось смачненьким, коли вона повернеться з прогулянки з онуком.
Матусі на лавочці
Приготуйтеся спочатку ставитися спокійно і трохи критично до негативних коментарів подруг і знайомих на адресу вашого малюка. Начебто нічого страшного ваша подружка не сказала, тільки: «А мій Павлуша в дев'ять місяців вже їсть з виделкою і ножем, а ще співає, малює і танцює! »І ви вже порівнюєте її дитини зі своїм, але, скільки не намагаєтеся, що не знаходите в своєму малюку подібних достоїнств. Через це у вас відразу виникає маса комплексів, вас постійно мучить думка: «Моя дитина відстає в розвитку, а я - нікчемна мати».
Женіть всі комплекси геть, тим більше що зайві отрицатель-ні емоції вам ні до чого! Краще подумайте про те, що, по-перше, кожна дитина розвиваю-ється за своїм індивідуальним графіком. По-друге, ви дуже хороша мама, просто розвитком Павлуші займаються відразу дві бабусі, дідусь і няня, а ви поодинці і з дитиною управляєтеся, і ведете домашнє господарство. По-третє, згадайте старий анекдот про двох пенсіонерів, які самозабутньо брехали один одному про кількість амурних пригод. Так і ви дійте: говорите про виховання дитини, про його розвиток, досягнення. Адже ви ж не брешете! Ваша дитина в будь-якому випадку найкращий і особ-ний, навіть якщо він не вміє в свої вісім місяців грати на флейті.
Зовсім стороннє думка
Старенька, відпочивальниця на ла-вочке поруч з вами, зітхає про те, що в її час трава була зеленішою, а діти - воспитаннее? Не надавайте її словами великого значення. Це всього лише проблема віз-раста, а значить, колись вона торкнеться і вас. Адже люди різних поколінь мають різне воспи тание. Старенька, вихована в часи «громадських судів», глибоко впевнена в тому, що ви просто жадаєте прийняти її поради про виховання вашого малюка. Що ви гостро потребуєте її корисних коментарях - навіть якщо ви ві-дитя її перший і останній раз. Вона не розуміє, чому ви не хо-титі давати своїй дитині перед-лежання їй печиво або шоко-ладком, адже вона дає ласощі з кращих спонукань! Про те, що у дитини є харчовий режим, що можлива алергія, та й, зрештою, просто в цілях безпеки-ності не можна щось брати у чужих - про це «порадниця» не думає. Адже по суті їй немає ніякого діла до вашої дитини! Ось з такого розуміння її поведінки вам і треба виходити.
Тільки ні в якому слу-чаї не треба на Старуш-ку злитися і вже тим більше грубити їй. Краще уважний-але вислухайте її поради і веж-ливо перервіть: «Вибачте, нам пора додому, до побачення». Чи не бій-тесь образити непро-шенную співрозмовницю. По-перше, якщо ви бу-дете ввічливі, у неї не буде приводів бурчати на «нинішню невиховану молодь». По-друге, швидше за все, ви її більше не побачите. Так що не витрачайте НЕ-рови даремно!
Розставте пріоритети
Головне - пам'ятайте, що у всіх трьох випадках непрошеними з вашої точки зору порадниками рухають лише їхні власні когось комплекси. Бабуся, яка дуже любить свого онука, чи не стане СБИ-вать з пантелику його молодих народите-лей. Впевнена в собі мама не нач-нёт приписувати своїй дитині ті знання і вміння, якими він свідомо не володіє в силу настільки ніжного віку. Пенсіонерка, в якої є своя благополучна сім'я, чи не стане вторгатися в чу-жую зі своїми зауваженнями.
Тому задумайтеся про те, що важливіше: вислухати новоявлен-ного порадника, потім вступити з ним в марну дискусію і таким чином прийняти на себе весь негатив від рідних і чужих - або захистити себе і свою сім'ю від цього. І якщо ви обираєте вто-рій варіант, то просто ввічливо скажіть рідним, друзям і но-вим знайомим, що дуже цінуєте їх прагнення допомогти, але хочете спілкуватися з ними легко і радісно, що не затіваючи повчальних бесід на теми про виховання дитини.