Чи готова я стати мамою? Чи правильно я поводжуся зі своєю дитиною? Як мій малюк відно-сится до мене? Рано чи пізно все задають собі ці питання. Ми попросили сімейного пси-холога Марію Кашину розповісти про найважливіші періодах в житті жінки (підготовки до зустрічі з дитиною, народження та виховання). Возмож але, дана стаття змусить вас задуматися і скорегувати свою поведінку.
Воістину, стати мамою ніколи не пізно. Так уже влаштована жіноча природа, що материнський інстинкт в будь-якому випадку проявляється у всіх представниць прекрасної половини людства. Навіть якщо зараз ви не можете перед-ставити себе з коляскою, бутилоч-кою і немовлям напереваги, це не означає, що через рік, два, три, десять ви не відчуєте, що дуже сильно хочете змінити все своє життя заради зустрічі з найголовнішим людиною у вашому житті. Як зрозуміти, що ви готові (і чи потрібно чекати цього моменту)? Як стати хорошою мамою? Як зрозуміти дитину з півслова? Спробуємо відповісти на ці та інші питання ...
Я ХОЧУ ДИТИНУ
Якщо раніше подібне бажання виникало у жінок рокам до 20-23, то сучасні потенційні мами значно «постаріли», - говорить сімейний психолог Марія Кашина. - Дівчата XXI століття стають психологічно готові до материн-ству років в 27-30. І це нормаль-но. Роль жінки в суспільстві змінилася: ми повинні встигнути отримати одне або кілька вис-ших утворень, зробити Карье-ру, поміняти кілька сексуальної-них партнерів і тільки потім зважитися стати мамою. До того ж рівень сучасної медици-ни дозволяє жінкам народжувати і в 30, і в 40, і навіть в 50 років. Але в гонитві за кар'єрним ростом ми часом забуваємо про головну роль жінки, зумовленою самою природою. Бути мамою і складно, і легко водночас. Ваше життя зміниться. Це факт. Але замість авралів на роботі у вас з'явиться радість від першої посміхаючись-ки, першого зубка, першого кроку вашого малюка, а замість нотацій шефа ви почуєте слово «мама». Та й народження дитини не ставить хрест ні на вашій кар'єрі (зовсім не обов'язково сидіти вдома до 18-річчя вашого чада), ні на навчанні (академічну відпустку ще ніхто не відміняв), ні на розвагах (бабусі, дідусі, няні позво-лят вам сходити в кіно, ресторан і магазин, а через рік ви вже смо-жете відправитися у відпустку). Серед бонусів пологів - абсолютно нова чуттєвість (багато жінок тільки після появи малюка починають відчувати вагіналь-ний оргазм). Загалом, якщо маленькі діти вас не дратуючи-ють, якщо ви частенько останавлі-ється у вітрин з дитячою одеж-дою та іграшками - ваш час настав. А сумніви і деяка боязнь - це нормально. Ваше життя не припиняється, вона наповнюється новим змістом! »
Я дуже погано ...
Багатьом здається, що статус мами зобов'язує бути м'якою і терплячою, сидіти вдома, забо-титься про дітей і підтримувати вогонь в сімейному вогнищі. Але всі жінки різні і по темпера-менту, і за характером, і за своїми уявленнями про правильне виховання дітей. «Якщо, після того як ви покарали свого дитину-ка, ви відчуваєте почуття провини, значить, ви ідеальна мама, спо-собно до рефлексії та САМОАЛ-лізу, - говорить сімейний психо-лог Марія Кашина. - Усі діти різні: хтось сприймає тільки авторитарний спосіб спілкування, з кимось можна догово-риться, а комусь потрібно виро-грать ситуацію навпаки. Якщо ви регулярно годуєте дитину, сле-дитя за його режимом, називаєте його ласкавими іменами, частень-ко гладите і дуже сильно його любите - значить, ви просто чудова мама. Засвойте це раз і назавжди. Образи і недопоніма-ня бувають у всіх. Щоб зрозуміти, як краще спілкуватися з вашим малюком, сходіть до психолога або спробуйте проаналізувати-вать свою поведінку. Коли вам вдавалося досягти взаімопо-нимания з дитиною найкраще? Що ви при цьому робили і говори-ли? Згадайте подібні момен-ти і візьміть на озброєння. І ще: не варто картати себе за те, що ви кудись виходьте без дитини. Не потрібно проводити з малюком 24 години на добу. Йому необхідні і інші споріднені-ки (бабусі, дідусі, тітки, дядьки) ».
ЩО ДУМАЄ ПРО ВАС ДИТИНА?
Дитина дошкільного віку не в змозі сам розповісти про свої переживання і тривоги, а молодій мамі важливо не пропу-стить момент, коли малюк нуж-дається в її допомоги та підтримки, а коли, навпаки, йому треба більше самостійності. Задавати навідні запитання бес-корисно - ви навряд чи почуєте від свого чада зв'язний відповідь. Дошкільнят зазвичай тестують за допомогою малюнка та ігри. Зробити це ніколи не пізно.
Малюнок-тест «Мама + Я»
Дитині пропонується намалювати себе з мамою. Розглянемо часто зустрічаються варіанти:
а) Мама і дитина распо-ложени посередині листа, вони тримаються за руки, фігури пропорційні, розфарбовані в яскраві життє-які стверджують кольору - це ідеальний варіант, кото-рий вказує на довіру і гармонію в сімейних відно-шениях, спокой-ву і сприятливу атмосферу в домі. Вітаємо!
б) Мама з дитиною зображені як єдине ціле, фігури ніби накладені один на одного - такий малюнок говорить про занадто тес-ної зв'язку між вами і малюком, він не усвідомлює себе окремою, само-самостійності лич-ністю. А ви? Може, вже насту-ла пора говорити «я» замість мла-денческого «ми»?
в) Мама намальована великий, а дитина - непропорційно маленьким і на віддалі: цей варіант часто зустрічається в сім'ях, де мами дотримуються автори-тарного типу вос-харчування або проводять недостатньо часу з подіти-ми. Якщо ви не можете кинути роботу (можливо, це й не потрібно), то постарайтеся хоча б 50 хвилин у день приділити своєму малюку не відволікаючись) на домашні справи і телефон навіть подумки!
г) Дитина намальований біль-шим, а мама - маленька і осторонь: це вказу-ет на те, що мама в сім'ї на друго- статечних ролях і не володіє належним авторитетом. Пора показати, хто в домі господар!
Якщо ваші фігури на малюнку непропорційні і «ото-рвані» один від одного (варіанти в і г), не поспішайте робити висновки. Придивіться до інших малюнків вашої дитини, можливо, проблема криється не в психологічному дискомфорті, а в невмінні розташовувати предмети на аркуші.
Зверніть увагу на кольори малюнків: вважається, що чим кра-скі яскравіше, тим краще. Але майже всі діти в якийсь період воліють всім яскравим фарбам чер-ву. І це не при-знак чорної мелан-Холії і психологи-чеських проблем, просто малюків приваблює контраст з білим аркушем або ними рухає цікавість («А що якщо я весь малюнок зафарбований тільки таким кольором?»).
Гра-тест «розсадити гостей».
Пограйте з малюком у його день народження. До нього прийшли гості (родичі і друзі), і їх потрібно розсадити за одним сто-лом. Кого дитина посадить поруч із собою, той йому ближче і рідніше. Зрозуміло, що гостями можуть бути мама, тато, бабусі й дідусі, друзі, іграшки і т.д. Щоб було цікавіше, сядьте за стіл і поставте чашки і тарілки.
ДОСВІД ЗНАМЕНИТИХ МАМ
Іра Лук'янова, екс-солістка групи «Блестящие»
З групи «Блестящие» я пішла з усвідомленим рішенням цілком посвя-тить себе сім'ї, посколь-ку ми з чоловіком планували дитину. Звичайно, перші місяці вагітності пролетіли якось неусвідомлено. Всі приходило поступово. Пам'ятаю, коли Анечка народилася, я довго не могла вибрати їй ім'я. До народження я хотіла назвати її Сонею. Але, коли побачила свою доньку, я зрозуміла, що це точно не Соня. Коли Ганнуся тільки почала пізнавати світ, вона, в принципі, робила все, що можна: все прокидається, разли-вала ... Звичайно, я їй цього не дозволили-ла, але й дуже строга з нею не була.
Анастасія Цвєтаєва, актриса
Коли я завагітніла, моє життя змінилося на 180 градусів. Адже, ставши мамою, ніколи не пізно переглянути своє колишнє життя. Я відмовилася від зйомок в кількох запланованої-ванних картинах, тому що усвідомлюючи-ла, що виносити дитину без зайвих стресів для мене важливіше всього. І, знаєте, був момент, коли я вперше по-справжньому відчула, що стану мамою. Я спостерігала за малюком на моніторі комп'ютера під час УЗД і побачила, що він повернувся. І я вирішила не дізнаватися стать дитини. Просто була дуже рада, що у мене буде малюк. Я дуже щаслива, турботлива і не дуже сувора мама.
Ольга Прокоф'єва, актриса
Одна героїня у п'єсі Моема сказала: «Одні з нас більше жінки, інші - матері». Я все-таки, напевно, більше мати. І це нормально. Коли я була вагітна Сашею, я відчувала, яке це щастя - носити в собі свою дитину! У мого Сашки зараз пора становлення, бур і пристрастей. Бувають в наших відносинах і вибухи, і сплески. Він, як і всі хлопці, лінується іноді. Прийняти чоловічу точку зору і пояснити поведінку сина, поставивши себе на його місце, все одно неможливо, так як чоловічий і жіночий мозок працюють по-різному. Тому я намагаюся не тиснути на нього.