Дитячі конфлікти та способи їх вирішення

ДВОЄ сварки - ТРЕТІЙ НЕ МЕ-Шай?

Батькам необхідно по-нять, що конфлікти - неминучий етап дорослішання малюка, так як са-мостійно знаходячи вихід, він вчить-ся краще розуміти і відчувати емоції інших людей, йти на кому-промісс. Коли виникають перші сварки, потрібно поводитися з дитиною спокійно і твердо. Якщо малюк тол-кає іншого крихітку, забирає іграш-ку, кусається, краще негайно пре-крат ці дії, не допускаючи загострення ситуації. Малюкам стар-ше трьох років можна дати можливість вирішити суперечку самостійно, це дозволить їм придбати неоціненний-мий досвід врегулювання конфліктів. Звичайно, дорослий повинен нена-вязчіво контролювати цей про-процес. Якщо ви відчуваєте, що пристрасті розпалюються, і маленькі «воїни» готові кинутися в бійку, необхідно втрутитися. У цьому випадку потрібно ус-співати утримати руку кривдника, чи не так-вая можливості стукнути іншого малюка. Обов'язково підкріпите свої дії різким «Не можна»! Де-тей, що мають минулий досвід нега-тивного ставлення батьків до сво-йому агресивної поведінки, може зупинити і строгий оклик доросло-го. Чи не розтягували дітей, краще по-ставте між ними руку і скажіть, що не дозволите їм битися, але вони можуть поговорити про те, що відбувається із-дит. Не намагайтеся з'ясувати, хто пер-вий почав і що, власне, про-ізошло, поки діти не заспокояться. За-беріть іграшку, через яку вийшла сварка, і поясніть обом, що отда-дитя її тоді, коли вони зможуть спо-койне поговорити один з одним. Ко-ли діти заспокояться, запропонуйте їм обговорити, що ж сталося. Ставлення-ня дорослого до дітей має бути спокійним і поважним. Пам'ятай-ті, в цій ситуації ви - незамінний-мий помічник, а не суворий суддя! Саме ви повинні «розрулювати» дитячі конфлікти і шукати способи їх вирішення. Якщо діти в процесі «розбору поле-тів» звертаються зі своїми висказив-ваниями до дорослого, потрібно пояснити його-нить їм, що обговорювати ситуацію вони повинні між собою. Наприклад: «Скажи, будь ласка, це не мені, а Міші, добре?» Залучаючи дітей в процес налагодження відносин, спробуйте з'ясувати, хто чого хо-чет, через що виникла сварка, а так-же поясніть, як можна було разре -шіть конфлікт мирним шляхом. Діти повинні приймати в обговоренні ак-активне участь, пропонуючи свої вари-анти рішення. Але такі, які не обмежують права одного з них. Таке обговорення допомагає набуттю навичок налагодження взаимоотно-шений з однолітками, надає уве-ренності в собі і вчить розуміти і приймати до уваги почуття і бажання іншої людини. Після обговорення приймається спільне, прийнятне для всіх рішення. Хоро-шо подивитися на вичерпаний кон-фликт з боку і всім разом обсу-дить, як його можна було уникнути. На завершення не забудьте похвалити і підтримати дітей за проявлену активність, виділіть цінність каж-дого з пропозицій. Це допоможе малюкам усвідомити свій внесок у мир-ве вирішення ситуації. Вивчайте де-тей мінятися іграшками, це позво-літ уникнути конфліктів і зі време-ньому навчить розуміти цінність сов-місцевій гри.

ЯКЩО СПРАВА дійшло до бійки ...

Найчастіше це відбувається в родині, де рас-тет двоє дітей з невеликою різницею у віці. У цьому випадку дорослому доводиться діяти, коли вже «все здійснилося». Незважаючи на це, потрібно показати дитині, що така поведінка неприпустима. Різкі слова на адресу кривдника і співчутливе ува-гу до потерпілого допоможе по-нять, що програє той, хто веде себе подібним чином. Тут важливі також два моменти: по-перше, ваші слова повинні бути спрямовані в ад-рес негативної поведінки, а не лич-ності дитини (не "Ти - забіяка!», А «Ти вчинив погано!»), По-друге, в звичайний час «кривдник» повинен користуватися такою ж увагою та участю батьків. Не змушуйте дитину вибачатися, до цього рішен-ням він повинен прийти сам. Можна використовувати прийом «тихий кут» - відіслати дитини заспокоїтися в кут або в іншу кімнату, але «посилання» не повинна тривати більше двох-пя-ти хвилин. Треба сказати, що цей при-ем не працює для дітей молодшого віку, навряд чи вони зрозуміють логічний зв'язок між їх вчинком і видаленням. У цьому випадку краще, суворо дивлячись в очі дитині і міцно взявши його за руки, сказати: «Битися не можна!» Або «Не можна кусатися!" Не розтягуйте покарання на цілий день і не питай-тесь довго читати моралі і звинувачувати дитину, малюк в такому стані навряд чи зрозуміє, про що ви йому говори-ті. Саме прийнятне - висловити своє негативне ставлення до поступ-ку і якнайшвидше закінчити цей неприємний інцидент. Також неприпустимо провокувати ображений-ного дитини на відповідні агрессив-ні дії: «Піди і дай здачі!» Ці слова малюк може розтлумачити як «інструкцію із застосування» і єдино вірний спосіб разреше-ня конфліктів. Ні в якому разі не використовуйте загрози та агресивні дії відносно дітей, це тільки затвердить їх в думці, що правий той, хто сильніший фізично. Пам'ятайте також, що, як правило, в конфлікті винні обидві дитини. Тому, якщо немає яскраво вираженої «постраждалої сторони» краще раз-вести по різних кімнатах обох де-тей, підкріпивши цю дію словами: «Якщо ви не можете грати спокійно і не сваритися, грайте кожен окремо». Не приймайте чиюсь сторону в дитячих конфліктах і при способах їх вирішення. У спірній ситуа-ції обидві дитини відчувають себе роздратованими і ображеними і оди-наково потребують вашої сочувст-вії. Як правило, діти швидко забу-вают про сварку. Побувши на самоті якийсь час і заспокоївшись, вони починають нудьгувати один по одному.

Старших і молодших - У каж-ДОГО СВОЯ ПРАВДА

Якщо ви заме-сподіваєтеся, що найчастіше постраждалої сторо-ною у конфліктах дітей є молодша дитина, не поспішайте на-відмовляти старшого. Часто молодший дитина буквально «доводить» стар-шого, провокуючи його на бійку, тому що він молодший і батьки швидше по-жаліють його, ніж старшого. Це певною мірою маніпуляція.

Старшій дитині в цьому випадку сле-дует пояснити, що молодшому нра-вится управляти його емоціями і його поведінкою. Тому старшому нуж-но постаратися не піддаватися на ці провокації. Також краще не накази-вать і не лаяти старшої дитини в присутності молодшого, а розібрати суть конфлікту з ним віч-на-віч. Старший дитина стає автома-тично «великим», коли з'являється-ся молодший. Але він не зобов'язаний бути всепрощаючим і поблажливим! Командні нотки в голосі старшого по відношенню до молодшого - маркер нашого ж звернення і відносини до власних дітей. Старші охоче наслідують владним інтонацій ро-ків або використовуючи силу по відно-шенню до молодшого. Тому народите-лям застосовувати владу і силу по відно-шенню до дітей неприйнятно. Намагайтеся-тесь підкреслювати позитивні моменти щодо дітей до один одного. Найчастіше просите старшого дитину-ка допомогти молодшому, навчити його че-му-небудь новому. Прослідкуйте, щоб він не підвищував голос на молодшого. Але не перетворюйте його на няньку! Тільки в довірчій бесіді зі своїми дітьми і повному прийнятті кожного з них як особистості, ми можемо зало-жити в дитячі душі розуміння і повагу до брата чи сестри.

ЧОМУ ВІН СЬОГОДНІ ТАКИЙ ШКОДУ-НИЙ?

Іноді батьки губляться в здогадах, чому малюк на порожньому місці дратується, не слухається, ве-дет себе агресивно по відношенню до інших дітей. Причина може бути в його переживаннях, тому що в се-мье не все спокійно. Він не може по-нять, чому дорослі кричать один на одного або чому тато грюкнув дві-Рью, а мама плаче. Накопичилася на-пряжение і занепокоєння малюк пе-реносіт на інших дітей: вони подспуд-но починають дратувати його і стано-вятся «винними» в тому, що ре-Бенко так погано. Він не може цього висловити словами, тому свою знервованість вихлюпує в конфлікті, отримуючи розрядку негативних емоцій, що накопичилися в дитячій душі. Як правило, після таких сварок і бійок дитина не може пояснити кон-конкретних причин свого вкрай агрес-пасивного поведінки. Також діти можуть використовувати кон-фликт для залучення уваги дорослих, і підсвідомо користь-ються цим, щоб отримати що-небудь від батьків. Можливо, дитині не вистачає вашої уваги і турботи. Малюк провокує інших дітей на конфлікт, доводить ситуацію до дра-ки, але, отримавши відсіч, біжить жало-тися мамі. Тепер він може «оправ-данно поплакати», а мама непремен-но пошкодує його, приголубить. Після цього він заспокоюється. Подумайте, може бути, ваша дитина хоче, що-б ви проводили з ним більше вре-мени, потребує більш близькому емоційному контакті з вами? Якщо малюка часто критикують і ру--гают будинку, він також може виплески-вать свою образу і роздратування на інших дітей. І навпаки, якщо ре-бенка надмірно опікують і хвалять, він є «пупом землі» в собст-кої сім'ї, бажання якого тут же виконуються, він може не знайти розуміння у однолітків. Адже він чекає такого ж ставлення від усіх оточуючих, але, природно, не по-лучает його. Тоді, дитина починає домагатися бажаного, провокуючи постійні конфлікти і сварки. Поетів-тому, намагаючись навчити дитину нави-кам ефективного спілкування, поду-відпустіть, що необхідно змінити у власній родині, поведінці і від-носінні до малюка. Хочеться відзначити, що дитячі сварки заслуговують вашої уваги! Кор-ректно втручання і допомогу в пошуку компромісу - запорука того, що до шкільного віку ваш ребе-нок в більшості випадків навчиться самостійно знаходити вихід з конфліктів. А якщо знадобиться ва-ша допомога, то малюк завжди буде відчувати надійне і міцне пле-чо люблячих, уважних і турбот-лівих батьків!

ПОРАДИ ПРОФЕСІОНАЛІВ

Набридли постійні дитячі сварки і конфлікти? І дорослим, і дітям треба набратися терпіння, навчитися знаходити компроміси і постаратися запам'ятати ефективні прийоми вирішення конфліктів.

• Не обговорюйте і не скаржтеся при своєму ре-Бенке іншим дорослим на його негативну поведінку. Він може утвердитися в думці, що нічого изме-нитка не можна, і конфлікти неминучі.

• Намагайтеся зайвий раз не нагадувати дитині про що відбулися недавно СЗГ-рах і конфліктах, щоб не налаштовувати його тим самим на ворожий лад.

• Звертайте увагу вашого малюка на емоції і почуття інших дітей, в якому вони перебувають на-будові, чим займаються. Наприклад: «Дивись, як По-лодя насупив брови, навер-ве, він зараз ніж те недо-вольний. Давай пограємо з ним, коли у нього настрій-ня налагодиться. А ось Леноч-ка посміхається, пограй поки з нею! »Добре купити настільну гру« Азбука емо-цій ». Вона допоможе дитині відрізняти емоції по міміці, що сприяє кращому розумінню настрою і со-стояння інших дітей.

• Демонструйте при-заходів ефективного спілкування. Чи не конфліктуйте при дитину-ке з домашніми, не лай-тесь і не сваріться з малі-шом, намагайтеся витримати паузу, якщо ситуація на гра-ні конфлікту.

• Ефективним прийомом вирішення конфлікту через іграшки, може бути «повременное» користування нею. Допоможіть зрозуміти, що неможливо володіти однією іграшкою двом дітям відразу, якщо річ тільки одна. Можна розділити на дві по-половинку яблуко, але не можна поділити іграшку. Адже тоді вона буде непридатна для гри! «Черговість» навчить дітей терпінню та розумі-ня знаходити компроміс.

• Ігри на зняття напря-вання і розрядки накопичивши-шихся негативних емоцій дуже підійдуть для кон-фліктних дітей. Щоб їх заспокоїти, можна вико-ти елементи релаксації, психогимнастики та ігри з водою та піском.

• Дайте можливість де-тям скаржитися (але ні в ко-ем разі не ябедничати!), Тільки якщо це відбувається до сварки. Вони навчаться со-ветоваться і просити по-мощі у дорослих, не доводячи ситуацію до бійки.

• Постарайтеся спокійно проаналізувати, що є-ється справжньою причиною кон-конфліктності вашого малюка. Це допоможе знайти ефек-тивні способи корекції за допомогою спільної ра-боти з дитячим психологом.