Багато дорослих вважають, що неврози, депресії, страхи - це тільки їх прерогатива, що діти не схильні до таких емоціям. Але і діти можуть сумувати, впадати у відчай, злитися і боятися. Їх страхи здається нам часом смішними і необгрунтованими, для дітей же вони більш ніж реальні. Спробуємо розібратися, що стоїть за цими страхами і як з ними боротися.Чого бояться діти?
Дитячі страхи різноманітні. Для того. щоб дитина почала відчувати ірраціональний страх, потрібен сильний поштовх, привід. Зазвичай це бувають сварки батьків, страшні фільми або мультфільми, дивні предмети, гучні звуки, а іноді й необачні фрази дорослих. Знамениті історії про Бабайка стали причинного самих різних страхів у багатьох дітей.
Крім цього, діти чудово відчувають настрій батьків. Якщо дорослі налякані чимось, то цей стан передається і дитині. Тому варто завжди зберігати спокій при дітях.
У дітей молодшого дошкільного віку можуть проявлятися страхи болю і страхи, пов'язані з відвідуванням лікарень, страхи казкових персонажів. Тому, читаючи казки малюкові, варто пом'якшувати негативний образ героїв.
Більш старші діти починають боятися більш серйозних речей. Наприклад, діти молодшого шкільного віку, усвідомлюють власну смертність і смертність батьків. Вони починають переживати про те, що можуть раптово померти або втратити близьких. Іноді ці страхи можуть захоплювати їх цілком.
Більш старші діти бояться не сподобається, бояться помилок і покарань, засудження і програшу. Їх страхи вже схожі на ті емоції, які відчувають дорослі.
Карати дітей за страхи безглуздо. Це тільки погіршить ситуацію. Дитина замкнеться. А до його первісного страху додасться ще й страх бути покараним. Це може послужити причиною серйозних відхилень у психіці, неврозу і енурезу.
Як боротися зі страхами?
Для початку потрібно відрізняти звичайні страхи від фобій. Фобії - це нав'язливі стани, які не покидають дитини. Звичайні страхи ж виникають час від часу і досить швидко проходять.
Варто прибрати з поля зору дитини ті речі, які його лякають, пояснити йому, що його життю і здоров'ю нічого не загрожує, довести це якимось чином. Не варто намагатися радикально позбутися страхів, наприклад, якщо дитина боїться темряви, не можна замикати його в темній кімнаті. Це не зведе страх нанівець, а тільки посилить його або спровокує істерику. Згадайте себе дітьми, напевно, ви самі чогось боялися. Тому не робіть з дітьми так, як не хотіли б, щоб чинили з вами. Це золоте правило прекрасно працює досі.
Забезпечте спокійну обстановку в сім'ї. Виключіть всі конфлікти і сварки, бережіть дитину від стресів. Читайте йому ті книжки, які не лякають дитину, не дозволяйте дивитися фільми, які можуть спровокувати напад страху. І намагайтеся якомога більше розмовляти з малюком про те, що його турбує. Заспокойте дитини, але не приховуйте правди. Наприклад, якщо малюк боїться, що ви колись помрете, не варто обіцяти йому, що цього ніколи не станеться. Скажіть про те, що ви намагаєтеся зробити все, щоб це сталося якомога пізніше, через багато-багато років. Дитині складно уявити такий тимчасово відрізок, як, скажімо 50 чи 100 років, тому таке пояснення його цілком задовольнить.
У тому випадку, якщо дитячі страхи не проходять, то слід звернутися до дитячого психолога за консультацією та допомогою. Це допоможе вам швидше вирішити проблему і позбутися від можливих наслідків. Головне розуміти, що дитячі вікові страх - це абсолютно нормальне явище. Відхиленням від норми вони можуть бути тільки в тому випадку, коли вони заважають нормально життєдіяльності дитини, але і цю проблему зараз можна вирішити швидко і ефективно.