Споконвіку союз чоловіка і жінки вважався святим. Цінність і значення сім'ї визнають всі провідні релігії світу, їй присвячено всесвітнє свято - День сім'ї. У сучасному світі сім'я анітрохи не втратила свого значення, незважаючи на широко поширену незаконну копію - так званий, «цивільний шлюб». Однак як сурогат не замінить оригінал, так і ніяке подобу справжньої сім'ї ніколи не зможе стати гідною заміною законному союзу люблячих людей.
Як відомо, суспільство не може існувати без родини, і саме батьки, складові її основу, відповідальні за появу і виховання дітей, їх розвиток. Однак цей нелегкий труд все виконують по-різному. Хтось живе заради себе, вважаючи, що не зобов'язаний вносити ніякого внеску в демографію країни. Хтось виховує одну дитину, пестить і плекає, іноді перегинаючи палицю, і випускає у світ закінченого егоїста. Хтось вважає своїм обов'язком народити стільки дітей, скільки зможе одягнути і прогодувати, а є й такі сім'ї, які поряд з рідними виховують і прийомних дітей.
Сім'я, в якій росте більше трьох дітей, в нашій країні вважається багатодітною. У чому ж переваги такої сім'ї? Чим багатодітна сім'я і її основні проблеми відрізняються від таких у звичайних сім'ях, які виховують одного-двох дітей?
Треба відзначити, що саме ставлення суспільства до багатодітних сімей може вважатися однією з основних проблем. Противники сімей з великою кількістю дітей головним аргументом призводять те, що при непередбачуваності сьогоднішнього життя потрібно на чільне місце ставити матеріальний дохід і обмежувати кількість дітей, яке реально може підняти конкретна сім'я. Прихильники ж вважають аборти неприпустимим злом, а багатодітну сім'ю - основою добробуту країни.
Однак у самих представників багатодітних сімей вистачає проблем і без дискусій. Причому, матеріальна сторона - зовсім не головна з них. І це невипадково, тому як багато дітей народжується або в сім'ях людей віруючих, хто надіється на Божий промисел, або в тих сім'ях, де достаток дозволяє всіх взути, одягнути, нагодувати, виховати і дати освіту. І навпаки, як показує життя, високий матеріальний дохід і прекрасні житлові умови зовсім не сприяють багатодітності: в таких сім'ях, як правило, єдина дитина.
Але і повністю відмахнутися від матеріального стану неможливо, особливо якщо враховувати, що посібники та дотації, які виділяються багатодітним сім'ям, ніяк не відповідають реальній необхідності. Існує й така закономірність - погані умови проживання та убогий дохід помітно обмежують кількість дітей у сім'ї. Зрозуміло, велике значення має саме ставлення батьків до розуміння необхідних умов і достатку: адже система цінностей у кожної сім'ї своя. Хтось і власний котедж не вважатиме достатньою для народження і виховання кількох дітей, а комусь вистачить для цього звичайної трикімнатної квартири. Найгірше в цьому те, що діти виступають у ролі «заручників» батьківського ставлення до добробуту.
Ще гірше, коли вони стають «заручниками» самореалізації батьків. У сучасному світі жінок вже набагато більше приваблюють лаври бізнес-леді, кар'єра нарівні з чоловіками, ніж роль домогосподарки у великій родині. І навіть якщо вона спробує поєднувати багатодітний будинок і кар'єру, це навряд чи вдасться: віддані роботі сили вимагають відновлення, і жінці будинку потрібен вже тільки відпочинок. А дітям потрібна мати, ніяка няня повністю її ніколи не замінить.
Однією з проблем будь-якої сім'ї є та спілкування. Справді, навіть мають одну дитину батьки нерідко скаржаться, що не можуть побути одні, що втомлюються від спілкування з ним, від необхідності постійно віддавати свою увагу. Однак якраз в багатодітній родині, з цим простіше - старші діти вже самі можуть доглянути за молодшими, зайняти їх, пограти. І це чудово відразу в декількох моментах: у батька і матері залишається час для вирішення інших завдань, а діти звикають піклуватися один про одного, вчаться бути терплячими і відповідальними. Їм багато чого доводиться робити самостійно, і завдяки цьому вони опановують багатьма навичками раніше однолітків, виростають набагато краще пристосованими до життя. Крім того, у своєму родині-колективі діти звикають підкорятися старшим, цінувати дисципліну, відносини, бути терпимими до їхніх вимог, поблажливими до помилок.
Цілком очевидно, що основних і додаткових проблем вистачає і у багатодітних родин, і у сімей з однією дитиною. Інша справа, що проблеми ці в чомусь схожі, в чомусь - різні, і в одних сім'ях батькам доводиться вирішувати одні, а в інших - інші. Наприклад, при епідеміях ГРЗ та грипу багатодітним сім'ям доводиться важче - як правило, якщо хтось один приніс інфекцію, перехворіють всі, а, значить, і коштів на ліки піде незрівнянно більше. Вступ до вузу, житлоплоща для дорослих дітей, кошти на весілля - все це і багато іншого складає життя і проблеми багатодітних сімей. Сім'я більше, і проблем більше, тому не всякі батьки готові знайти в собі достатньо сил, мужності і любові, щоб зважитися на трьох і більше дітей. Засуджувати нікого не можна. Але не можна і не поважати тих, хто зважився на такий подвиг, як багатодітна сім'я.