«Дурням щастить», «одружуються тільки на дурних» - ці твердження стали майже аксіомою. Але чи справедливі вони насправді? І якщо так, то чому чоловіки одружуються на негарних і дурних, а красунь і розумниць обходять стороною? Про це і піде мова нижче.Іван - не дурень
Улюблений герой росіян на-рідних казок - Іванушка-ду-рачок. Він ледачий: цілими дня-ми лежить на печі і мух ганяє. У нього лінійна логіка: «Якщо у коня чотири ноги і біля столу теж чотири, значить, стіл мо-же ходити». Але в підсумку Іван отримує царську дочку і пів-царства на додачу. Багато хто з нас вже в дитинстві здогадувалися, що цей казковий герой - не зовсім дурень. А точніше - зовсім не дурень. Зараз би йому швидше за все поставили діа-гноз: синдром Аспергера. Це вид аутизму, коли соціальна наївність переплітається з ви-соким інтелектом. Цим син-Дромом, судячи з усього, страждали Альберт Ейнштейн та Ісаак Ньютон. Так що Іван - дура-чок тільки з точки зору його темного оточення. А якщо виміряти його IQ, мало б не здалося.
Що ж стосується жінок з російських народних казок, то дур (та ще успішних) там днем з вогнем не знайти. Всі суцільно Премудрі, розумниці, майстриня, вже не кажучи про те, що вони всі як одна - Прекрасні. Казка про те, як Машка-дура за ца-Ревича заміж вийшла, щось не пригадується. Так що не варто вважати, ніби любов до дурням - традиція нашого народу ...
Джентльмени предпоч-тануть блондинок?
Звідки ж з'явилися анекдоти про білявок і ідея про те, що жінка повинна бути дурра, так як чоловік одружується лише на некрасивою і дурною? Кажуть, це сталося в 60-х роках минулого століття, ко-ли на екранах блищала Мерилін Монро. Американки хотіли їй наслідувати і скупили в аптеках всі запаси перекису водню, щоб знебарвити волосся. Так і сформувався образ Блон-Дінки: легковажною і до-верчівой, що сприймає все буквально - як і Іванушка-ду-рачок. Тільки на відміну від ска-зочного героя, що не володіє ні прихованим, ні явним розумом.
Кажуть, анекдоти про блондинок складають брюнетки довгими самотніми ночами. Насправді автори цих шу-ток, швидше за все, чоловіки. Особливо актуалізірова-лись такі анекдоти у нас в країні в останні 10-15 років, коли жінка почала створювати реальну конкуренцію сильній статі в бізнесі. І щоб захиститися від стра-ха бути витісненими з усіх життєвих позицій, наш полювань-ник, захисник і годувальник на-чал створювати міф: «Всі баби - дурепи». А яка не дурна, та самотня і нещасна.
З дурною по життю
Але чи справді мужчи-нам подобаються дурні женщи-ни? Чи потрібна їм така, що-б слухала, відкривши рот, пе-риодического вставляючи фрази: «Ну треба ж! Та що ти! Та йди ти! »? Через місяць-другий в від-вет захочеться кричати, подібно герою Райкіна: «Закрий рот, дура, я вже все сказав».
Ні, мабуть, під словом «дура» чоловіки розуміють щось інше. Чим же привле-кає сильна стать дурненька? Вона передбачувана, всі її думки як на долоні (якщо це, звичайно, не клінічес-кий випадок). Дура не робитиме вигляд, що все добре, а потім - бац! - «Я йду від тебе!»
Вона не вимоглива, чи не стане шипіти: «Коли ти почнеш заробляти як Петров?» Хіба що надує губки: «Хочу таку ж шубку, як у Машки».
На чоловіка дивиться як на бога: не намагається його перевиховувати, переробляти. Що виросло, то виросло. Легко прощає і забуває образи, а іронію, сарказм взагалі не розуміє.
Дура емоційна, проста і наївна, як ре-бенок - вона бурхливо радіє навіть йоржик для унітазу в якості подарунка.
Вона тупа - не може розібратися в простей-шей інструкції, відразу кличе чоловіка.
Якщо у благовірного неприємності, вона не ста-ні його вчити, «як треба було», дорікати, давати поради, як все виправити. Хіба що забереться з ногами на диван, уткнется но-сом в його плече. А швидше за все, залишить чоловіка в спокої.
Іноді можна і прикинутися
Дура хороша тим, що без-пасном. Чоловіки бояться дружин-щин, хоча, звичайно, ні за що не зізнаються в цьому. Коли вони хлопчаками ще гра-ли в «войнушку», дівчатка вже плели інтриги і вчилися ма-ніпуліровать як однолітка-ми, так і дорослими. Мужчи-ни знають, що жінка більш сильна і досвідчена в психоло-гії, в інтуїції, в ставлення-пах. І при бажанні може перетворити життя благовір'я-ного в пекло. А вже розумна жінка - тим паче.
Зазвичай дамам радять прикинутися дурепою, щоб сподобатися чоловікові. Їм здається, що саме тоді чоловіки одружуються - некрасиві й дурні мають більше шансів. Але, по-перше, розігрувати дурну противно. По-друге, що ж, виходить, мене, розумну да обра-тися, і полюбити не можна? І, врешті-решт, скільки не прикидайся, «уміще-то не приховаєш». Але є інший спосіб: не демонструвати мужчи-не свій інтелект, привчати його до свого рівня поступового-но. Щоб завоювати любимо-го людини, дайте йому зрозуміти, що вас не треба боятися, що свій розум і знання ви ніколи не направите проти нього. Це не удавання, це «чистячі-ве приховування інформації». Дура - вона завжди дура. А розум-ная може стати тим, ким за-хоче.
Поради:
Чи не навалюється на чоловік-чину відразу при знакомс-тве всю інформацію про своїх до-сягнення: скільки інститутів закінчили, як ворочаєте бизне-сом, як пресуєте співробітників. Ніколи не робіть того, що може виконати за вас представник сильної статі: чи не наливайте собі вина за сто-лом, що не підсувається стілець.
Керуйтеся уста-новкою: на роботі я розум-ная, ділова, тверда. А вдома - слабка, ніжна і потребую, щоб за мною позалицятися. Ніколи не вказуй-ті чоловікові, як треба де-лать - нехай сам доходить до цього своїм розумом.