Уреаплазмоз виникає в результаті впливу уреаплазму, які представляють собою бактерії, середовищем існування яких є слизові сечових шляхів і статевих органів людини. Дослідники відносять їх або до умовно-патогенних, або до патогенних організмів.
Найчастіше дана інфекція передається статевим шляхом. Але в окремих випадках уреаплазмоз може передатися від зараженої матері до її дитини в період вагітності або в процесі пологів, після чого інфекція може перебувати в організмі дитини, до певного моменту ніяк себе не проявляючи.
Симптоми уреаплазмоза під час вагітності
Період від моменту проникнення інфекції в організм до першого прояву захворювання може становити від кількох днів до півроку. Мікроорганізми проникають в сечостатеву систему людини і там вичікують момент для удару. Однак навіть після завершення інкубаційного періоду прояву інфекції можуть бути відсутні, бути ледь помітними або ж бути схожим на прояви будь-яких інших інфекцій сечостатевого тракту запального характеру. Найчастіше такого непомітного поведінки від інфекції можна очікувати, якщо вона знаходиться в організмі жінки. У більшості випадків уреаплазмоз діагностується при обстеженні з приводу хворобливого частого сечовипускання, больових відчуттів внизу живота, безпліддя, виділень з піхви і т.д.
Уреаплазмоз при вагітності
Так як на даний момент не доведено зв'язок ускладнень вагітності з наявністю уреаплазми в шийці матки, то в обов'язковому порядку обстеження на уреаплазму в період вагітності не проводиться. В Америці і Європі здорових вагітних жінок на уреа- і мікоплазмоз не тестується. Це можливо тільки в дослідницьких цілях, за рахунок клініки.
На території Росії існує практика, коли вагітним дане обстеження призначають «додатково» (причому за окрему плату), у багатьох випадках виявляють уреаплазму, так як для частини жінок це нормальна флора піхви, і починають лікування, яке полягає в прийомі курсу антибіотиків, яка призначається як жінці, так і її сексуальному партнерові. В окремих випадках антибіотики приймаються разом з імуномодуляторами. У період лікування рекомендується утриматися від сексуальних контактів.
Однак антибіотики здатні лише на час знизити кількість мікроорганізмів, внаслідок чого навіть після проходження декількох курсів лікування аналізи можуть показувати все той же результат. Що змушує задуматися про доцільність подібного лікування, оскільки антибіотики, що володіють побічними ефектами, навряд чи добре будуть діяти на організм у період вагітності.
Насправді, якщо в результаті дослідження був виявлений тільки штам уреалітікум (та сама уреаплазма) і при цьому у вагітної відсутні скарги, то лікування не потрібно. Воно може бути призначено лише у випадку, якщо наявна поєднання микоплазмоза, хламідіозу та уреаплазмозу, так як в цьому випадку інфекція може дістатися до амніотичної рідини і навколоплідного міхура, викликавши відповідні проблеми, такі як передчасні пологи, порушення навколоплідних оболонок, інфікування плода і т. д. Партнеру також рекомендується пройти курс лікування, під час якого слід утримуватися від статевих контактів.
Лікування при виявленні тільки однієї уреаплазми може призначатися з тих міркувань, що іноді дана інфекція може призводити до появи неонатальної або вродженої пневмонії (неонатальна пневмонія розвивається у дитини в перший місяць після пологів, при вродженої дитина народжується вже з захворюванням).
Проте на даний момент медицина не може точно сказати, у кого саме з інфікованих Ureaplasma urealyticum і Mycoplasma hominis в період вагітності існує загроза народити малюка з тим чи іншим типом пневмонії, а в кого немає. Сам же факт наявності в піхву даних мікробів зовсім не означає, що у дитини обов'язково буде пневмонія. Внаслідок цього, дослідження вагітних на уреаплазмоз і мікоплазмоз не є виправданим заходом, оскільки у більшості вагітних з Ureaplasma urealyticum і Mycoplasma hominis народжуються абсолютно здорові діти.