У кожної людини з самого дитинства складається певне уявлення про себе, про свої можливості, про свої достоїнства і недоліки. Формування цього подання триває все життя. У дитинстві оцінку дитині дають його батьки. Пізніше навколишні його люди: у дитячому садку, школі, інституті, на роботі і багатьох інших місцях. В результаті самоаналізу та інших зовнішніх причин у кожної людини формується самооцінка, яка може змінитися на будь-якому етапі психологічного розвитку людини залежно від факторів. Самооцінка може бути адекватною, заниженою або завищеною. Важливе значення та чи інша самооцінка має при взаємовідносини людини з оточуючими людьми і у виборі засобів самоствердження.
Як виглядає людина із завищеною самооцінкою?
Сьогодні ми постараємося дати поради психолога для людей із завищеною самооцінкою. Якщо людина із заниженою самооцінкою, як правило, не рішучий, сором'язлива, з побоюванням береться за різні справи, оцінює свої можливості і успіх нижче, ніж є насправді, то людина із завищеною самооцінкою, навпаки, переоцінює свої реальні успіхи і можливості. Така людина оцінює себе набагато вище тієї оцінки, яку дають йому навколишні його люди. До навколишніх він зазвичай відноситься недоброзичливо. Його недоброзичливість проявляється зухвалим, агресивним, зарозумілим або гордовитим поведінкою з іншими людьми. Так він хоче здаватися краще, ніж є насправді.
Людина із завищеною самооцінкою постійно намагається підкреслити свої заслуги, любить похвалити себе, при цьому несхвально висловлюватися про інших людей і навіть може дозволити собі принизливі репліки. Такій людині хочеться довести навколишнього світу, що він найкращий, завжди і у всьому правий, а інші, навпаки, все дуже погані і завжди не праві. Він дуже болісно і бурхливо реагує на критику. Людина із завищеною самооцінкою, хоча і не задоволений собою в глибині душі, від оточуючих вимагає постійного визнання своєї переваги. Йому важко бути щасливим через вічного невдоволення чим-небудь: оточенням, умовами життя, реалізацією своїх деколи нездійсненних бажань. Цій людині дуже складно поміняти уявлення про себе, так як потрібні величезні зусилля як для самої людини, так і для його близьких.
Як змінитися?
Щоб людині із завищеною самооцінкою змінитися, потрібен досить тривалий період часу і, можливо, навіть допомога психолога. Психолог може запропонувати безліч різних психологічних тестів і вправ, наприклад, таку вправу для корекції завищеної самооцінки: на аркуші паперу потрібно написати десять своїх основних достоїнств і оцінити їх вираженість за п'ятибальною системою. Попросити проробити це ж своїх родичів або друзів. Після чого порівняти отримані результати. Яка різниця в оцінках? Чому це може бути? Слід постаратися визначити справжню причину цих розбіжностей в собі і власній поведінці, а не в інших людях. Далі потрібно написати десять своїх основних недоліків. Заважають вони в житті? А заважають вони оточуючим людям? Потрібно подумати над цим.
Як оточуючим поводитися з такою людиною?
Людям, що оточують такої людини, потрібно не соромлячись ставити його на місце. Спочатку це слід робити м'яко й делікатно. Якщо це не допоможе, варто висловитися конкретно і відверто. Наприклад, запитати у нього, чому він вважає себе кращим за інших? Але ні в якому разі не потрібно опускатися до образ і скандалів. Завдання полягає в тому, щоб звернути увагу людини на свою поведінку. Не слід при цьому підвищувати голос. Навпаки, треба зберігати максимальний спокій і навіть якусь частку співчуття.
Зазвичай люди з завищеною самооцінкою погані друзі. Вони намагаються дружити лише з тими, хто може бути їм корисний, а інших відверто ігнорують. Приниження від таких людей не потрібно приймати близько до серця, так як по суті справи, вони самі нещасні, тому що не можуть бути самими собою і постійно змушені грати чужу надуману роль.
Завищена або занижена самооцінка особистості може перетворитися на справжню хворобу і довести людину до саморуйнується поведінки. Поради для людей тут спрямовані на те, щоб позбутися від егоїзму і егоцентризму. З завищеною самооцінкою слід вчитися позитивно ставитися до себе та інших, а так само намагатися виробити манеру поведінки і спілкування, властиву людині з нормальною самооцінкою.
Поради психолога в даній ситуації такі:
- Прислухатися до думки оточуючих людей як до схвально, так і несхвально: часто вони можуть дати вірну оцінку, ніж можливо це зробити самостійно.
- Спокійно ставитися до критики, без агресії і скандалів.
- Не впоравшись з дорученими справами потрібно шукати причини в собі, а не в людях з оточення або інших обставин.
- Навчитися розуміти щирість тієї чи іншої похвали, наскільки вона заслужена і чи відповідає реальній дійсності.
- Порівнювати себе з максимально успішними людьми в якомусь певному виді діяльності або в житті взагалі.
- Ретельно аналізувати свої можливості, перш ніж взятися за якусь справу або доручення, зробивши правильний висновок.
- Не рахувати свої недоліки незначними дрібничками, особливо щодо недоліків інших людей.
- Бути самокритичності, так як самокритика в розумних межах сприяє саморозвитку.
- Завершивши успішно справа подумати, а чи можна було його зробити ще краще і що цьому завадило?
- Орієнтуватися на оцінку своїх результатів іншими людьми, а не задовольнятися власної задоволеністю.
- Поважати почуття і бажання інших людей, так як вони також важливі, як і власні почуття і бажання.
Людям з адекватною самооцінкою для того, щоб визначити, чого можна чекати від спілкування з тією або іншою людиною, потрібно спочатку зрозуміти його ставлення до самого себе. Спілкуючись з людьми, слід уважно спостерігати і вчитися розуміти по виразу обличчя, ході, манері розмови рівень їхньої самооцінки особистості. Це допоможе правильно побудувати спілкування, щоб всі відчували себе на рівних і не постраждало почуття власної гідності.