Дитина не хоче ходити в школу

» » » Дитина не хоче ходити в школу

Дитина не хоче ходити в школуВже залишилися позаду новорічні свята, закінчилося перше півріччя. Першокласники давно змінили парадну одяг на буденну, звично відкривають шкільну двері, знають свого вчителя і однокласників, при відповіді піднімають руку ... Але якби тільки батьки здогадувалися, які неабиякі проблеми терзають деколи їх дітей! Початок шкільного життя для малюків, як, втім, і повернення до навчання після свят більш старших хлопців, стає неслабим стресом. І не дивно, адже навіть у дорослих Післявідпускний стан душі деколи помітно затягується ...

Маленькі діти, маючи величезні можливості, проте будуть звикати до нової для себе діяльності досить довго, - весь перший навчальний рік. Про те, що таке адаптація до школи, як вона протікає і що робити, якщо дитина не хоче ходити в школу, і піде мова. Гострий період адаптації, кото-рий часом порівнюють з космічно-ми перевантаженнями, у першокласників триває зазвичай 30 тижнів. У цей слож-ве час дитина перейшов до вдосконалення-шенно новій для себе діяльності, навколо багато нових людей, до нього висувають нові вимоги. Ко-нечно, все це потрібно осмислити і прийняти. На другому етапі організм починає шукати шляхи приспособле-ня до нових обставин, у тому числі фізіологічні, це етап по-позову. А далі більшість хлопців так чи інакше звикають до навчання, на-ходять своє місце в класі. Але є діти, які адаптуються дуже важко, і такі бувають практично в кожному класі.

Важко входять в новий шкільний світ несадовскіх діти. У блешні-стве своїй вони добре розвинені, го-тови до навчання, вміють читати і пі-описати, цьому їх навчили будинку. Але ось спілкуватися з однолітками, будувати з ними стосунки ці хлопці не вміють. Фахівці кажуть: при високому загальному інтелекті у них низький уро-вень соціалізації.

Діти з завищеною самооцінкою також можуть розгубитися в нових об-стоятельства. Звиклі до абсолютного успіху (будинки серед люблячих дорослих успішним бути просто), вони пасують перед першими ж труднощами-ми. Якщо проблеми в класі не разре-шаются, навіть підготовлені до шко-ле діти можуть втрачати інтерес до навчання, виглядають пригніченими, скаржаться на голів-ні болю, болю в животі, часті про-холодці захворювання. Це не примха, дитині дійсно погано, деякому-Фортні і боляче. Це результат того, що дитині не хочеться ходити в школу.

На жаль, в подібних ситуаціях батьки нерідко вступають в кон-фликт з вчителями, звинувачують школу. А діяти треба інакше. Не гаючи часу, звертайтеся до психолога! Негативне ставлення до школи, небажання вранці вирушати в клас, невміння працювати самостійно-тельно над домашніми завданнями го-ворят про те, що ваш учень поки име-ет низький рівень адаптації і йому потрібна допомога фахівця. Дещо батьки першокласників і майбутніх учнів можуть зробити са-мостійно, щоб допомогти їм по-швидше освоїтися в школі.

Зверніть увагу на самооцінку дитини і на те, як ви оцінюєте його. Головна помилка дорослих со-стоїть в тому, що ми постійно порівнюємо свого з іншими дітьми, і він часто програє. Нам здається, що порівнянням ми стимулюємо дитини до зростання, ра-ЗВІТ, але насправді отбі-ваем всяке бажання як-небудь змінюватися, знижуємо самооцінку. Дитина стверджується в думці, що він нічого не може, зі време-ньому у нього пропадає всяке ж-ланіе що-небудь робити! У результаті - дитина не хоче ходити в школу, не хоче взагалі нічим займатися, його ніщо не радує, не захоплює.

У перший шкільний рік народите-лям доведеться бути особливо вни-мательно, терплячими і співчутливим до дитини. Потрібно ін-тересоваться не тільки оцінками учня, але в цілому світом своєї дитини. Успіхи, звичайно, отсле-живать потрібно, але на перервах відбувається багато важливого, з чо-го також складаються шкільні будні дітей. Слухайте уважно розповіді дитини, співпереживати-ті, підтримуйте його.

Батькам варто ненав'язливо під-черківает важливість і значимість вчених-б, домашніх завдань. Коли учень сідає за уроки, зменшіть звук ті-левізора, вгамуєте молодших дітей. Чи буде дитина виконувати домаш-ню роботу самостійно або у ва-шем присутності вечорами, вирішуйте самі. Але в останньому разі не сві-репствуйте, не змушуйте п'ять разів переписувати зроблене небездоганний-но, пам'ятайте, що він швидко втомлюється.

Ніколи не карайте дитину ли-ням прогулянки, він повинен гуляти дві години на день. Свіже повітря і дви-гательная активність йому необхідні, він і так знаходиться в школі в статичної позі, чого страждають постава і зір.

Продовжуйте розвивати дрібну моторику рук учня, від цього напря-мую залежать його успіхи при листі. Руку розвивають всі види традицион-ного дитячої творчості: ліплення, ви-різання, розфарбовування. Важливою ос-шається для дитини гра, адже, граючи, він вчиться всьому, в тому числі ставлення-ніям з іншими людьми.